Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочая поэзия » Мовні ґрати
Мовні ґрати - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Мовні ґрати

Электронная книга - «Мовні ґрати». Краткое содержание книги:

Sprachgitter ist der dritte Gedichtband Paul Celans, erschienen 1959 im S. Fischer Verlag. Er enthält Gedichte, die zwischen Anfang 1955 und Ende 1958 entstanden sind und einen radikalen Wendepunkt in Celans Poetik bedeuten: den Übergang zu einer so genannten „graueren“ Sprache. Die 33 Gedichte des Bandes nahmen in sich wichtige biographische, politische und ästhetische Ereignisse und Erscheinungen auf und entwerfen eine Wirklichkeit, die „gesucht und gewonnen“ sein will. Im poetologischen Sinne zeichnen sie sich durch ihren ausgeprägten innovativen Charakter aus.
Мовні ґрати — третя поетична книга Пауля Целана, що з’явилася в 1959 р. у видавництві «С. Фішер ферлаґ». Вона містить вірші, які виникли від початку 1955 — до кінця 1958 рр. й означають радикальну зміну в Целановій поетиці: перехід до так званої «сірішої» мови. 33 поезії збірки ввібрали в себе важливі біографічні, політичні й естетичні події та явища й окреслюють дійсність, яку необхідно «знайти і здобути». В поетологічному сенсі вони відзначаються своїм яскраво вираженим новаторським характером.
1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 20
Перейти на страницу:

ЛІТНІЙ ЗВІТ

Килим із чебрецю, на який вже не ступають, який лиш обходять. Порожня смуга, навскіс прокладена через поле дзвіночків. Ніщо, принесене у бурелом.
Знову зустрічі зі словами, що стоять поодинці, як: щебінь, твердоколос, час.

NIEDRIGWASSER

NIEDRIGWASSER. Wir sahen die Seepocke, sahen die Napfschnecke, sahen die Nägel an unsern Händen. Niemand schnitt uns das Wort von der Herzwand.
(Fährten der Strandkrabbe, morgen, Kriechfurchen, Wohngänge, Wind — zeichnung im grauen Schlick. Feinsand, Grobsand, das von den Wänden Gelöste, bei andern Hartteilen, im Schill.)
Ein Aug, heute, gab es dem zweiten, beide, geschlossen, folgten der Strömung zu ihrem Schatten, setzten die Fracht ab (niemand schnitt uns das Wort von der —), bauten den Haken hinaus — eine Nehrung, vor ein kleines unbefahrbares Schweigen.

ВІДПЛИВ

ВІДПЛИВ. Ми бачили ракоподібну причепу, бачили блюдце молюска, бачили нігті на наших руках. Ніхто не відтяв нам слово від стінки серця.
(Сліди морських крабів, завтра, борозни від їхніх повзань, тунелі, малюнок вітру в сірім намулі. Дрібний пісок, зерна гравію, що відпали від стінок, на інших панцерних скалках, у черепашнику.)
Око, сьогодні, передало це іншому, обоє вони, заплющені, плинули за течією до тіні своєї, скинули свій вантаж (ніхто не відтяв нам слово від —), відтіснили намитий вал — піщану косу, в маленьке несудноплавне мовчання.

BAGNDÄMME, WEGRÄNDER, ÖDPLÄTZE, SCHUTT

Lichtgewinn, messbar, aus Distelähnlichem: einiges Rot, im Gespräch mit einigem Gelb. Die Luftschleier vor deinem verzweifelten Aug. Das letzte ' reitende Sandkorn.
(Die Augärten, damals, das gelächelte Wort vom Marchfeld, vom Steppengras dort. Das tote Ringelspiel, kling. Wir drehten uns weiter.)
Der Sandkornritt, das Auge, ihm zugewandt. Die Stundentür und ihre Geräusche.

ЗАЛІЗНИЧНІ ВІДКОСИ, УЗБІЧЧЯ, ПУСТКИ, ЖОРСТВА

Осяг світла, на вимір, із чогось будякоподібного: дрібка червоного, у розмові з дрібкою жовтого. Етерний серпанок перед твоїм розпачливим оком. Верхівцем остання піщинка.
(Віденські парки, тоді, те усміхнене слово з Мархфельда[4], зі тамтешньої степової трави. Та карусель, що завмерла, дінь-дінь. Ми й далі кружляли.)
Піщинка верхівцем, те око, до неї обернене. Брама годин та її невідступне скрипіння.

ENGFÜHRUNG

СТРЕТТА

*
VERBRACHT ins Gelände mit der untrüglichen Spur:
Gras, auseinandergeschrieben. Die Steine, weiß, mit den Schatten der Halme: Lies nicht mehr — schau! Schau nicht mehr — geh!
Geh, deine Stunde hat keine Schwestern, du bist — bist zuhause. Ein Rad, langsam, rollt aus sich selber, die Speichen klettern, klettern auf schwärzlichem Feld, die Nacht braucht keine Sterne, nirgends fragt es nach dir.
*
ДОПРАВЛЕНА в цю місцину з невитравним слідом:
Трава, розписана врозтіч. Каміння, біле, з тінями стебел. Досить читати — дивись! Досить дивитись — іди!
Йди, година твоя не має сестер, ти — ти дома. Колесо, неквапливо, викочується з себе самого, спиці стрибають стрибають по чорному полю, ніч не потребує зірок, ніде не спитають про тебе.
*
                 Nirgends                           fragt es nach dir —
Der Ort, wo sie lagen, er hat einen Namen — er hat keinen. Sie lagen nicht dort. Etwas lag zwischen ihnen. Sie sahn nicht hindurch. Sahn nicht, nein, redeten von Worten. Keines erwachte, der Schlaf kam über sie.
вернуться

4

Мархфельд — велика, площею близько 900 км2, суглинкова рівнина на схід від Відня у федеральній землі Нижня Австрія, найбільша австрійська рівнина.

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 20
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)