Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
До основних принципів планування належать: індивідуальність, динамічність, реальність і конкретність.
Індивідуальність планування передбачає, що слідчий при складанні плану розслідування у справі повинен обов’язково враховувати особливості та специфічність кожного вчиненого злочину. Як не існує у природі двох абсолютно однакових за своїми ознаками та особливостями явищ, так не може бути двох абсолютно однакових злочинів. Кожний злочин як специфічне явище дійсності характеризується сукупністю неповторних та індивідуальних особливостей, які притаманні саме йому, і тому слідчий повинен враховувати це при плануванні розслідування у справі.
Динамічність планування розслідування передбачає необхідність врахувати закономірності розвитку слідчих версій. Цей принцип зобов’язує слідчого своєчасно вносити до плану розслідування необхідні доповнення та зміни, які зумовлюються зміною слідчої ситуації.
Реальність планування розслідування передбачає обґрунтованість і реальність версій, що їх висунув у розслідуваній справі слідчий. Реальність планування не може бути забезпечена, якщо висунуті версії є необґрунтованими і відірваними від життя або є лише наслідком нічим не підтвердженої фантазії слідчого. Перевірка таких хибних версій може призвести лише до необґрунтованих витрат часу та сил, втрати доказів, зволікання у розслідуванні справи. До аналогічного результату може також призвести планування таких заходів для перевірки версій, які практично не можуть бути виконані.
Принцип конкретності планування передбачає, що будь-який план розслідування кримінальної справи у цілому та окремої слідчої дії має бути конкретним. Це означає, що мета та завдання розслідування, перелік встановлюваних обставин, перелік необхідних заходів, строків і виконавців повинні бути чіткими та конкретними. У плані неприпустимі загальні та неконкретні формулювання та завдання, такі, як “встановити винність підозрюваного”, “дати завдання органам міліції”, “з’ясувати обставини вчинення злочину”. Необхідно конкретно вказати, які саме обставини певної справи і за допомогою яких саме засобів підлягають встановленню, виконання якого саме завдання потрібно доручити органам дізнання і кому саме, якими мають бути строки виконання тощо.
1.3. Тактичні прийоми, тактичні комбінації, тактичні операції[2]
1.3.1. Поняття і класифікація тактичних прийомів
Поняття тактичного прийому є одним з основних понять криміналістичної тактики. Тактичний прийом — це найбільш раціональний та ефективний засіб дії або найраціональніша лінія поведінки особи, яка здійснює процесуальні дії.
У багатьох працях поняття тактичного прийому по суті ототожнюється з методами практичної діяльності, напрацьованими у сфері криміналістичної тактики. Так, до тактичних прийомів включають висунення версій, планування та інші методи організації розслідування, щоправда, це не є засобом дії і не є лінією поведінки слідчого.
Поява в криміналістиці взагалі та в криміналістичній тактиці зокрема низки нових понять (організаційно-тактичні заходи, тактичні комбінації, тактичне рішення тощо) дає змогу з урахуванням цього уточнити поняття тактичного прийому. Як метод діяльності, висунення версій значною мірою пов’язане з розробленням і прийняттям тактичних рішень. Методи планування, взаємодії слідчих з органами дізнання та громадськістю, які належать до таких прийомів, за своєю суттю є методами здійснення організаційно-тактичних заходів.
Таким чином, з урахуванням уточнюючих обставин, поняття тактичного прийому слід визначити як найефективніший засіб дії особи, котра виконує слідчу дію.
Ефективність тактичного прийому визначається не тільки ступенем досягнення мети, поставленої перед слідчим, який виконує цю слідчу дію, а й додержанням вимог кримінально-процесуальних норм, норм етичних, збереженням здоров’я громадян, які беруть участь у виконанні слідчих дій, нерозголошенням таємниці слідства та джерел оперативно-розшукової інформації. У зв’язку з цим у криміналістиці широко вивчалися питання допустимості тактичних прийомів. Серед критеріїв допустимості тактичних прийомів вирізняють такі:
2
Підрозділ підготовлено спільно з В. Перкіним і С. Цвєтковим.