Інґа
- Автор: Ферріс Скотт
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-2-7
- Переводчик: Дмитро Антонюк
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Інґа». Краткое содержание книги:
Після прибуття Ольги в Нью-Йорк, вони з Інґою винайняли квартиру у верхньому Вест-Сайді на Мангеттені, за адресою Ріверсайд-драйв, 440, лише за квартал від Колумбійського університету. Інґа хотіла записатися до магістратури з журналістики восени, та спершу, влітку 1940 року, вони з матір’ю помандрували до Меріленду провідати заможну американську родину Сенґерів, з якими познайомилися десять років тому в Данії. Син Сенґера Гамільтон та його друг Телбот «Тот» Уолкер потрапили в Данію за програмою студентського обміну, стали наставниками Інґи у вивченні англійської і заполонили її голову мріями про переїзд до Штатів.
Сенґери вразили Ольгу. В листі до родичів на батьківщину вона описала їх як «культурну традиційну американську родину», чий дім славився меблями з червоного дерева та «п’ятьма темношкірими слугами»{63}. Інґу ж, власне, вразив Гамільтон Сенґер, на чотири роки старший за неї. З ним вона раніше підтримувала кокетливе листування, коли той навчався у Прінстоні.
В одному грайливому посланні Сенґер звинуватив Інґу у «схильності до лестощів, проте не прихильності до лестуна» і висловив кмітливе зауваження, що вона не використовувала «лестощі задля власної користі, а тільки як метод самовираження»{64}. В іншому листі він писав: «Твою відвертість, яку дехто може обернути проти тебе, я сприймаю як одну з твоїх найчарівніших чеснот, особливо якщо вона продиктована твоєю примхливою фантазією проявляти себе доволі зухвало»{65}.
У 1940 році Сенґер уже розпочав свій шлях до успішної кар’єри у банківській справі та сфері нерухомості. Його перспективне майбутнє, вкупі з їхніми милими колишніми стосунками, спонукали Інґу того літа шокувати Лотара Вольффа заявою, що вона закохалася у Сенґера, і тому вже написала чоловікові листа з проханням про розлучення. Вольфф згадував, що його засмутила картина, як «Фейош серед джунглів отримує такі новини»{66}.
Як і передбачав Лотар, той написав кілька благальних листів Інзі з запевненням, що вона невдовзі зможе долучитися до експедиції в Перу — так скоро, запевняв чоловік, що просив її вже почати брати уроки іспанської. Інґа змилостивилася і розірвала роман із Сенґером. Але минули місяці, а від Фейоша все не надходили новини із запрошенням приєднатися до експедиції в Перу.
Інґа не починала процес розірвання шлюбу з Фейошем (поки), але вона зробила необхідні кроки і подала документи, потрібні для отримання статусу натуралізованого громадянина. Вона прагнула залишитися в Сполучених Штатах, і їй не хотілося залежати від статусу дружини Фейоша, щоби втілити в життя цю свою мрію.
Розділ З
«Загадкова, завуальована риса»
Саме самотність Інґи спершу привернула до неї увагу ФБР.
Восени 1940 року їхній шлюб з Фейошем тривав уже чотири з половиною роки, але нарізно вони провели більше половини цього часу. Інґа в сльозах прийшла у фонд The Viking, благаючи організувати чартер, аби вона змогла полетіти у Перу і опинитися поруч зі своїм чоловіком{67}. Працівники фонду відхилили її прохання. Зрозумівши, що, можливо, ніколи не потрапить у Перу, Інґа подала документи, і її прийняли до Колумбійського університету, на престижну магістерську програму для журналістів.
Інґа увійшла в групу, в якій навчався сімдесят один студент з двадцяти одного штату і шести різних країн, та все одно так чи так виділялася. Вона була однією з чотирьох одногрупників, хто не мав диплома бакалавра. Попри те, що її взяли в магістратуру, насправді Інґа ніколи раніше не вчилася у коледжі. У магістерському довіднику вона зазначила, що отримала попередню освіту в Уїмблдоні — у 16-річному віці Інґа відвідувала підготовчі курси для дівчат{68} у престижному Лондонському коледжі.
Інґа потрапила до своєрідного товариства в Колумбійському університеті. Серед викладачів був кореспондент CBS News Ерік Севарейд та історик і журналіст Даґлас С. Фрімен. Серед одногрупників Інґи — Леонард Сассман, згодом багаторічний директор Freedom House, захисник свободи преси у усьому світі, і Деніел Едельман, у майбутньому засновник найбільшої у світі агенції зв’язків із громадськістю.