Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Другие детективы » Велика маленька брехня
Велика маленька брехня - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Велика маленька брехня

Электронная книга - «Велика маленька брехня». Краткое содержание книги:

Убивство... трагічний випадок... чи просто негідні вчинки батьків? Відомо лише одне: хтось втратив життя. Маделін - сила, на яку зважають. Вона кумедна, в'їдлива та пристрасна; все пам'ятає і нічого не пробачає. Селеста - вродливиця, здатна примусити зупинитися світ та зачудовано милуватися нею. Та за ілюзію ідеальності воно платить свою ціну. Новенька у місті, самотня матуся Джейн настільки молода, що інші мами зі школи сприйняли її за няньку, За її плечима - загадкове минуле та сум, нехарактерний для її віку. Життєві шляхи цих трьох жінок різні, але всі вони зійдуться в одному страшному місці.
Велика маленька брехня - блискучий роман про колишніх чоловіків, других дружин, матерів та дочок, шкільний скандал та маленьку брехню, котра може стати смертельною.
1 ... 85 86 87 88 89 90 91 92 93 ... 147
Перейти на страницу:

Очі Селести посвітлішали. Вона присіла, але знову незграбно привстала та запитала:

— А де Ед? Може, він хоче спокою у власному домі?

— Що? Не переймайся. Ед усе ще хропе у Хлоїному ліжку. Та й яка різниця? Це і мій дім.

Селеста ледь помітно посміхнулася та сіла.

— Це жахливо — я про бідолашну Джейн, — сказала вона, коли Маделін поставила перед нею тарілочку з мафіном.

— Принаймні ми знаємо, що ніхто з присутніх сьогодні людей не підписуватиме ту дурнувату петицію, — сказала Маделін. — Коли вони всі сьогодні розмовляли, я думала про те, що довелося пережити Джейн. Вона ж розповіла тобі історію про батька Зіггі, правда?

Це була формальність. Джейн сказала їй, що розповіла все Селесті. На якусь хвильку Маделін відчула докори сумління, чи не буде пліткарством, якщо вона про це згадає, але ж то була Селеста, а отже все гаразд. Вона не любила плітки і не належала до тих мам, котрі завжди шукають свіжої поживи.

— Так, — сказала Селеста та відкусила мафін. — Чортівня.

— Я його поґуґлила, — зізналася Маделін. Саме заради цього вона й завела мову. Вона почувалася винною та хотіла зізнатися і відчути полегшення. А може, хотіла обтяжити цим знанням Селесту, що було ще гірше.

— Кого? — запитала Селеста.

— Батька. Батька Зіггі. Я знаю, що не мала цього робити.

— Але як? — насупилася Селеста. — Вона сказала тобі, як його звуть? Мені, здається, не говорила.

— Вона сказала, що його звали Саксон Бенкс, — сказала Маделін. — Знаєш, як містер Бенкс у «Мері Поппінс». Джейн казала, він співав для неї пісеньку із фільму. Саме тому, я запам’ятала його ім’я. З тобою все гаразд? Пішло не в те горло?

Селеста закашлялась та постукала себе у груди кулаком. Її обличчя розчервонілося.

— Принесу тобі води.

— Ти сказала Саксон Бенкс? — хрипко перепитала Селеста. Вона прокашлялась та знову запитала, цього разу повільніше, — Саксон Бенкс?

— Так, — сказала Маделін. — Але чому ти питаєш? — Її вдарило струмом розуміння. — Господи! Ти його знаєш?

— У Перрі є двоюрідний брат на ім’я Саксон Бенкс, — він… — вона замовкла, її очі розширилися. — Він — забудовник. Джейн сказала, той чоловік працював у будівельному бізнесі.

— Це доволі незвичне ім’я, — сказала Маделін. Вона старалася не видати свого хвилювання від цього жахливого збігу. Звісно, той факт, що Перрі пов’язаний із Саксоном Бенксом, не надто тішив. Це не було збігом, про який можна сказати: «Ох і тісний світ!» Жахливо. Але в цьому всьому була якась непереборна насолода, як і та огидна петиція, все це змусило її відволіктися від власних дедалі гіркіших, майже божевільних переживань через Абігель.

— У нього троє дочок, — сказала Селеста. Вона намагалася опанувати свої думки.

— Я знаю, — винувато сказала Маделін. — Зведені сестри Зіггі. — Вона пішла забрати з кухонного куточка свій айпад та поклала його на стіл.

— І він такий відданий своїй дружині, — сказала Селеста. Маделін знайшла потрібну сторінку. — Він дуже приємний! Приязний, веселий. Навіть не можу уявити, що він зраджує своїй дружині, вже не кажу про ці всі жорстокості…

Маделін підсунула до неї планшет:

— То він?

Селеста подивилась на фото.

— Так, — Селеста збільшила картинку двома пальцями. — Може я це вигадую, але мені здається, Зіггі на нього трохи схожий.

— Очі? — запитала Маделін. — Знаю. Я теж про це думала.

Запанувала мовчанка. Селеста вдивлялася в екран планшета та барабанила пальцями по столу.

— Він мені подобається! — глянула вона на Маделін. На її обличчі застиг сором, ніби вона почувалася якимось чином відповідальною за те, що сталося. — Він мені завжди подобався.

— Джейн казала, що він дуже привабливий.

— Так, але… — Селеста відкинулася на спинку стільця та відсунула айпад. — Я не знаю, що робити. Тобто, я тепер маю… Мушу щось із цим зробити? Це так… складно. Якби він її зґвалтував, я б заявила у поліцію, але…

— Певним чином це можна вважати зґвалтуванням, — сказала Маделін. — Це було як зґвалтування. Чи наруга. Я не знаю. Щось.

— Так, але…

— Я знаю, — сказала Маделін. — Знаю. Не можна його посадити за ґрати лише за те, що він — мерзотник.

— Ми не знаємо напевне, — сказала Селеста за хвильку, все ще роздивляючись фото. Може, вона не розчула ім’я, чи…

— Чи може є інший Саксон Бенкс, — сказала Маделін, — про якого не знає ґуґл. Не всі розміщають інформацію про себе в інтернеті.

— І справді, — сказала Селеста з надмірним ентузіазмом. Але вони обидві знали, що то він. Він підходив від усі описи. Які шанси того, що є два Саксони Бенкси, котрі займаються будівництвом?

1 ... 85 86 87 88 89 90 91 92 93 ... 147
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)