Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)

Приклад другий: Вироком суду від 05.04.2006 р. Б., раніше судимого 08.06.2005 р. за вчинення злочинів на 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК, — було засуджено за ч. 2 ст. 190 КК до штрафу в розмірі 1000 грн. У касаційному поданні прокурор вважає, що суд неправильно застосував кримінальний закон. Верховний Суд України, відмовляючи прокурору у поданні, відзначив, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню не підлягає й виконується самостійно. Доводи прокурора про необхідність призначення Б., як особі, яка була засуджена до позбавлення волі і вчинила новий злочин у період іспитового строку, покарання у виді позбавлення волі, із посиланням на роз’яснення п. 26 постанови Пленуму, необґрунтовані, оскільки ці роз’яснення стосується питання призначення покарання шляхом складання за сукупністю вироків[283].

Приклад третій: Вироком суду від 19.12.2005 р. В., раніше судимого 11.06.2004 р. за ч. 1 ст. 296 КК до штрафу в розмірі 8500грн., — було засуджено за ч. 3 ст. 296 КК на 2 роки позбавлення волі і на підставі ч. 3 ст. 72 КК покарання, призначене за попереднім вироком, визначено виконувати самостійно. Ухвалою апеляційного суду вирок змінений, дії В перекваліфіковано на ч. 1 ст. 125 КК та призначено покарання у виді виправних робіт строком на 6 місяців. У касаційному поданні прокурор вважає, що суди помилково не призначили покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК неправильно застосував кримінальний закон. Верховний Суд України, відмовляючи прокурору у поданні, відзначив, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню не підлягає й виконується самостійно. Тому суд, постановляючи виконувати покарання, призначене В. за попереднім вироком, самостійно, дотримався вимог ч. 3 ст. 72 КК, у зв’язку з чим доводи у поданні про порушення вимог ст. 71 КК при призначенні засудженому покарання за сукупністю вироків є необґрунтованими[284].