Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Заява подається до суду за місцем проживання фізичної особи, а якщо вона перебуває на стаціонарному лікуванні у психіатричному лікувальному закладі — то за місцем знаходження цього закладу. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не може усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.
3. У справах про визнання фізичних осіб недієздатними можливе проведення судово-психіатричної експертизи. У виняткових випадках, якщо фізична особа, відносно якої порушено справу про визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю прокурора і психіатра може винести ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (ст. 258 ЦПК). На вирішення експертизи суд зобов'язаний поставити наступні питання: 1) чи хворіє громадянин на психічне захворювання; 2) чи розуміє він значення своїх дій і чи може ними керувати (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» [381]).
4. Справи про визнання фізичних осіб недієздатними розглядаються судом у порядку окремого провадження. Такі справи розглядаються з обов'язковою участю представника органу опіки і піклування. Питання про виклик в суд фізичної особи, щодо якої ставиться питання про визнання її недієздатною, вирішується судом у кожному окремому випадку з урахуванням стану здоров'я фізичної особи (ст. 240 ЦПК).
5. Вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена, якщо заява про визнання особи недієздатною була подана недобросовісно, тобто заявник знав про відсутність підстав для визнання особи недієздатною. Якщо ж заявник не знав про це, на нього не може бути покладений обов'язок відповідальності за заподіяну моральну шкоду.
6. Моральна шкода, заподіяна недобросовісним поданням до суду заяви про визнання особи недієздатною, визначається відповідно до ст. 23 ЦК.
Стаття 40. Момент визнання фізичної особи недієздатною
1. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
2. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної
експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
1. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежать певні правові наслідки, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за своєю ініціативою з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших даних про психіатричний стан громадянина, у рішенні може зазначити день, з якого фізична особа визнається недієздатною.
Стаття 41. Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною
1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
4. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 цього Кодексу).
1. Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, та інші відносини щодо опіки регулюються ст. 55 — 79 ЦК.
2. Недієздатна особа не може вчиняти будь-яких правочинів навіть дрібних побутових. Всі правочини від імені та в інтересах недієздатної особи вчиняє опікун з урахуванням обмежень, що встановлені ст. 68 ЦК.
3. Вчинення правочину недієздатною особою тягне наслідки, передбачені ст. 226 ЦК.
4. Недієздатна особа не несе відповідальності за заподіяну нею майнову та моральну шкоду. Така шкода відшкодовується опікуном чи іншою особою відповідно до ст. 1184 ЦК.
5. Визнання фізичної особи недієздатною зазвичай не тягне припинення правовідносин з участю цієї особи. Зокрема, ст. 996 ЦК установлює, що у випадку визнання фізичної особи, яка є страхувальником, недієздатною, її права і обов'язки за договором страхування здійснює опікун. Лише у випадках, спеціально передбачених законом, факт визнання фізичної особи недієздатною (набрання законної сили рішенням суду про це) припиняє правовідносини з участю цієї особи. Так, при визнанні фізичної особи недієздатною передбачено припинення зобов'язання доручення (ст. 1008 ЦК), зобов'язання щодо страхування цивільної відповідальності (ст. 996 ЦК).