Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років
- Автор: Шефер Бодо
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-654-1
- Переводчик: Анастасія Коник
- Жанр: Ценные бумаги и инвестиции
Электронная книга - «Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років». Краткое содержание книги:
Вам потрібне оточення, що складається з експертів. Людей, які б вели вас за собою. Особистостей, що розуміють концепцію відповідальності й досягнули високої майстерності у своїй галузі. Вам необхідна мережа експертів. Про це теж ідеться в цьому розділі.
Прислухайтеся лише до людей, успішніших за вас самих
Отож ваше оточення повинне складатися з наставника, а іще згодом — з прикладів для наслідування та мережі експертів. А що ж тоді з іншими людьми, які є навколо?
Я вважаю, що ви не повинні дозволяти людям, менш успішним, аніж ви, повпливати на вас. Інакше небезпека, що вас стримають від досягнення ваших цілей, була б занадто великою. Краще, що б не робили ці люди, ігнорувати все, аби не зашкодити вашим планам та ідеям.
Успішні люди дотримуються таких принципів:
• Люди, яким не вдалося зробити щось самостійно, не мають жодного права давати поради. А у вас немає абсолютно ніякої причини прислухатися до них.
• Легко бути успішним, оточуючи себе успішними людьми.
• Щоб стати багатим, для початку слід комфортно почуватися з багатством. Найпростіший спосіб досягнення цього — оточити себе успішними людьми.
• «Найкращий спосіб вимірити розум правителя — поглянути на людей, якими він себе оточує». (Ніколо Макіавеллі)
• Шукайте хороших порадників задовго до того, як вони знадобляться.
• Якщо вам абсолютно байдуже, що кажуть інші люди, то вас більше нічого не може стримати.
• Звертайтеся за порадою лише до людей, що є такими, якими ви прагнете стати.
Можливо, ви запитаєте себе, чи не занадто радикальні ці висловлювання? А як же родина та відповідальність за людей, які потребують допомоги?
Звісно, існують і такі люди, кому потрібна ваша допомога та вказівки. Зрозуміло, ви відповідальні за турботу про них та допомогу їм.
Якщо побачите протиріччя між концепцією допомоги та концепцією поводження з успішними людьми, то матимете рацію — таке протиріччя існує. Навіть у природі є такі протилежності: день і ніч, літо і зима, дощ і сонце. Проте все разом створює цілісність. Протилежності повинні бути не взаємовиключними, а взаємодоповнювати одна одну.
Поміркуйте: чим успішніше керуватимете своїм життям, тим більше зможете допомагати зрештою, не існує більшого задоволення, аніж ділитися здобутим успіхом та багатством із тими, хто має менше. Та не переплутайте ролі: якщо ви допомагаєте, то не повинні слухати порад від тих, кому надаєте допомогу.
Мій наставник — мільярдер
Я зробив творчу відпустку, що тривала більше року. Упродовж цього часу я присвячував себе питанням, на які мені бракувало годин під час щоденної рутини. Чим більше я заспокоювався, тим сильнішало прагнення знайти завдання, яке б сповнювало мене захопленням і пристрастю.
Зрештою, я зрозумів, що це завдання полягало в наближенні інших людей до теми грошей.
Тепер мені потрібно було знайти найкращу можливість поширювати свої знання найефективнішим чином. Іншими словами, я мусив зростати, щоб піднятися на вищий щабель, отож почав шукати собі наставника.
Участь у семінарах завжди була для мене хорошою можливістю познайомитись із вражаючими особистостями. Якось я відвідав захід у Лондоні, де з промовою виступав один американський мільярдер. Він заснував нафтову корпорацію, маючи менш ніж 1000 доларів власного капіталу, який лише за вісім років зріс до 800 мільйонів доларів.
В оточенні англійських підприємців він розповідав, як за допомогою інших людей та грошей інших людей можливо будь-яку ідею перетворити на більшу. Йому самому вдалося отримати кредит у понад мільярд доларів для своєї нафтової корпорації у той час, коли ціна за барель нафти знизилася з 40 до 8 доларів. З того часу він неодноразово втілював свою систему в найрізноманітніших галузях.
Слухаючи його промову, я вирішив зробити його своїм наставником. Під час обідньої перерви я пішов за ним, і мені вдалося домовитися про телефонну розмову. Коли я зателефонував у назначений час, мене з ним не з’єднали. Я знову й знову намагався із ним поговорити, та завжди відповідала лише його секретарка або дворецький. Лише за сьомим разом мені вдалося поспілкуватися з ним особисто. Він запросив мене на два дні до свого замку в Шотландії. Я мав прибути о 6 годині недільного вечора.