Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
При обчисленні податкового зобов’язання з екологічного податку слід зважати на підрозділ 5. Особливості застосування ставок акцизного збору та екологічного податку розділу 20 ПК України, а саме:
— з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 ПК;
— з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно ставки податку становлять 75 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 ПК;
— з 1 січня 2014 року ставки податку становлять 100 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 ПК.
249.2. Для цілей визначення податкового зобов’язання щодо екологічного податку платники зобов’язані визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.
Для інших цілей загальна сума екологічного податку — ЕП (у гривнях), яка підлягає сплаті, визначається платниками екологічного податку, крім тих, які визначені п. 240.2 ПК України за формулою:
ЕП = Пвс + Пс + Прв + АЕС + S,
де Пвс — сума податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (у гривнях), що розраховується згідно з пунктом 249.3 ПКУ;
Пс — сума податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (у гривнях), що розраховується згідно з пунктом 249.5 ПКУ;
Прв — сума податку за розміщення відходів (у гривнях), що розраховується згідно з пунктом 249.6 ПКУ;
AEC — сума податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (у гривнях), що розраховується згідно з пунктом 249.7 ПКУ;
S — сума податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (у гривнях), що розраховується згідно з пунктом 249.8 ПКУ
Платниками до уваги беруться лише ті види забруднень, що є наявними/характерними відповідно до специфіки їх господарської діяльності.
Заокруглення значень показників обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів здійснюється до трьох десяткових знаків за загальновстановленими правилами. Сума нарахованого податкового зобов’язання за кожним об’єктом оподаткування записується в податкову декларацію та додатки до неї з відповідним округленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами[304].
249.3. Якщо платник податку викидає в атмосферне повітря забруднюючі речовини в кількості n, то формула розрахунку суми податку за викиди буде мати такий вигляд:
Пвс = Пвс1 + Пвс2 + Пвс3 +… + Пвсn = М1 × Нn1 + М2 × Нn2 + М3 × Нn3 +… + Мn × Нnn,
де — М1, М2, М3… Мn — фактичні обсяги викидів відповідних 1, 2, 3…n забруднюючих речовин платником податку в тоннах (т);
Нn1, Нn2, Нn3… Нnn — ставки податку в поточному році (згідно зі статтею 243 ПКУ) за тонну 1, 2, 3…n забруднюючої речовини у гривнях з копійками.
Підставою для розрахунку податкового зобов’язання будуть показники проінвентаризованих та пропаспортизованих (висновки СЕЗ, територіальних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів) стаціонарних джерел забруднення з урахуванням фактичних викидів. Дані про фактичні обсяги викидів забруднюючих речовин вказуються на основі даних первинної документації бухгалтерського обліку, зокрема журналів обліку за формами ПОД-1 «Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристик», ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів з метою охорони атмосферного повітря», ПОД-3 «Журнал обліку роботи газоочисних та пиловловлюючих установок».
У разі відсутності у суб'єкта господарювання дозволу на викиди із зазначенням назв забруднюючих речовин він може самостійно їх визначати для заповнення декларації.
У випадку, якщо стаціонарне джерело забруднення — це промислова, сільськогосподарська, будівельна та інша техніка, для роботи двигунів якої використовується бензин або газойлі (паливо дизельне), назви та обсяги викидів забруднюючих речовин можна визначити на основі Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів, затвердженої наказом Держкомстату від 13.11.2008 р. № 452.
У разі встановлення податковими органами заниження податкового зобов’язання до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, закріплені в ст. 123 ПК України.
У ПК України не передбачено санкцій за понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря[305]. Але якщо такі викиди мають місце, суб’єкт, який їх допустив, відшкодовує державі збитки, які розраховуються на основі методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» № 639 від 10.12.2008 р.
304
Єдина база податкових знань [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державної податкової служби України. — Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/control/uk/taxqabase/catalog
305
До понаднормативних включаються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом; на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства; що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування, затверджених відповідно до законодавства; залпові, які кількісно та якісно передбачені технологічними регламентами виробництв і перевищують трикратне значення граничнодопустимого викиду відповідно до законодавства; залпові, які не передбачені технологічними регламентами виробництв; аварійні відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» від 10.12.2008 р. № 639.