Міжконтинентальний вузол

Абсолютно автоматично телеграми Макгоні розписувались директором і на ЗДРО, — святая святих ЦРУ (через годину зміст чергового повідомлення з Женеви вже знали президент корпорації Сем Пім і його найдовіреніше оточення).

… Керівник делегації надсилав свої звіти в державний департамент; там телеграми вивчали, аналізували на комп'ютерах, робили необхідні виписки й доповідали Білому дому того ж дня (але з повним текстом мав можливість ознайомитись і президент «Авіа Корпорейшн», той, з якого Юджин Кузані писав образ старого сера Пітера).

Другий радник надсилав свої телеграми в Пентагон, третій — у міністерство фінансів; з усієї цієї величезної за своєю насиченістю й обсягом інформації треба було вичленити головне, основоположне, співвіднести це з ситуацією в сенаті й конгресі, на біржах світу, з думкою провідних газет, проконсультувати окремі питання з керівниками цілого ряду урядів країн НАТО і практично того ж дня відправити певні рекомендації в Женеву, якими й належало керуватися делегації; так звана «свобода русла»; ріка може нести свої води, але береги все-таки стоять цементно, ніяких відхилень од визначеного напрямку!

«Позиція російської делегації, — повідомив того дня Макгоні, — при всій її жорсткості має такі пропагандистські достоїнства, що — в разі припинення переговорів — громадськість Західної Європи (до речі, не тільки ліворадикальна і центристська, а й помірковано консервативна, що традиційно орієнтується на союз із Сполученими Штатами) неминуче звинуватить ще в одному заморожуванні діалогу адміністрацію.