Політологія: наука про політику

На базі спільної зацікавленості об’єкта і суб’єкта влади і переконаності підлеглих формується авторитет керівника як найбільш сприятливий для влади мотив підкори. Авторитет — це високо оцінювані якості, якими підкорені наділяють керівника і які визначають їх покору без загрози санкцій або переконань. Авторитет базується на згоді, означає повагу до керівника, довір’я до нього. Авторитет може бути істинним або фальшивим. В залежності від якостей, які властиві особистості керівника, авторитет буває науковим (якість вченості), діловим (компетентність, навики, досвід), моральним (високі моральні властивості), релігійним (святість), статусним (повага посади) та ін. Без авторитету влада не може бути міцною і ефективною. Авторитет політичний — визнання впливу особи, організації на політичну владу. Базується авторитет на реальних або міфічних достоїнствах, досвіді, місці, що займає особа в легітимній структурі влади. Авторитет політичний — обов’язкова умова лідерства. Важливіші види політичного авторитету: традиційний, що базується на звичаї, звичці покорятися, поважати певну особу; законний або конституційний, що набутий внаслідок поваги людей до закону, волі більшості, і харизматичний (виняткова талановитість, «дар божий»), пов’язаний з особистою прихильністю, відданістю лідеру, вірою в його виняткові якості, властивості. Політичний авторитет демократичного типу передбачає довір’я, можливість прощення лідеру помилок при успішному керівництві, не виключає критичного ставлення до нього з боку опонентів. Для політичного лідера авторитетного типу характерна концентрація влади однією особою. В перехідні періоди в деяких країнах (зокрема, в країнах Співдружності незалежних держав) з’являється особливий політичний авторитет — лідер, який наділений винятковими якостями, властивостями, вищою мудрістю (близькістю до божественної), особливим героїзмом, святістю, що не властива простим смертним. Суб’єкт і об’єкт характеризують крайні полюси, активні начала структури влади.