Міфи Давньої Греції
- Автор: Гловацкая Екатерина Ивановна
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Год: «ВЕСЕЛКА»
- Жанр: Детское образовательние
Электронная книга - «Міфи Давньої Греції». Краткое содержание книги:
Знать греческую мифологию очень важно. Образы греческих мифов отразились во многочисленных произведениях литературы и искусства, их щедро использовали в своих трудах классики, они прочно вошли в нашу повседневную жизнь.
ДЕЯНІРА — дочка калідонського володаря Ойнея, сестра героя Мелеагра, Гераклова дружина. Її ревнощі призвели до смерті чоловіка.
ДІОМЕД — цар фракійського племені бістіонів, син бога Арея. Мав диких коней, яким кидав на з’їжу всіх чужинців. Геракл переміг Діомеда і забрав у нього коней (один із Гераклових подвигів).
ДІОНІС (ВАКХ, рим. БАХУС) — син Зевса і фіванської царівни Семели, бог родючості, виноградарства й вина. Навчив людей вирощувати виноград і робити вино. Діоніса завжди супроводжувала весела юрба — сатири, менади, вакханки. Культ Діоніса був поширений далеко за межами Еллади.
ДІОСКУРИ — брати-близнюки Полідевк і Кастор, брали участь у поході аргонавтів та інших подвигах. Стали символом великої дружби, на їхню шану названо сузір’я Близнюки.
ДОДОНА — місто на півночі Греції, в Епірі; з-під священного Зевсового дуба тут било джерело, жерці вслухалися в його дзюркотіння і в шелест дубового листя й виголошували віщування — оракули.
ДРІАДИ — лісові німфи, що начебто жили в деревах.
ЕАК — Зевсів син, батько Пелея і Теламона, Ахіллесів дід. Володарював на острові Егіна.
ЕВБЕЯ — великий острів в Егейському морі біля узбережжя Середньої Греції.
ЕВР — східний вітер (див. БОРЕЙ).
ЕВРІДЇКА — лісова німфа, дружина славетного співця Орфея, померла від укусу змії. Орфей спустився в підземне царство, але вивести Еврідіку звідти не зміг.
ЕВРІСФЕЙ — мікенський володар, якому змушений був коритися Геракл. Виконуючи Еврісфеєву вимогу, Геракл здійснив свої дванадцять подвигів.
ЕВРІТ — володар міста Ойхалії на острові Евбеї, батько Іоли, неперевершений стрілець. Обіцяв віддати дочку тому, хто переможе його у стрільбі з лука, але коли його переміг Геракл, Евріт не дотримав свого слова. Згодом Геракл убив його.
ЕГЕЙ — афінський цар, батько славетного героя Тесея. Гадаючи, що син загинув, Егей у розпачі кинувся зі скелі в море. Звідси назва моря — Егейське.
ЕЕТ — Геліосів син, володар Колхіди, батько Медеї та Апсірта. казковий острів біля берегів Італії, де нібито жила чарівниця Кірка.
ЕЕЯ — казковий острів біля берегів Італії, де нібито жила чарівниця Кірка.
ЕЛІДА — край у північно-західній частині Пелопоннесу, де відбувалися Олімпійські ігри
ЕЛЛАДА — так самі греки називають свою країну
ЕНЕЙ — смертний син богині Афродіти, троянський герой, якого боги врятували від загибелі, щоб він і його нащадки володарювали в Італії.
ЕОЛ — бог вітрів, що нібито жив на плавучому острові Еолії.
ЕОС (ри — м. АВРОРА) богиня світанку, сестра Геліоса й Селени. Щоранку вона виїздить на золотій колісниці з Океану на небо, відчиняє браму сонцю і з золотого глека бризкає на землю росою
ЕПАФ — син Зевса та Іо.
ЕПІМЕТЕЙ — нерозважний, боягузливий брат титана Прометея, чоловік Пандори.
ЕРІДА — богиня розбрату і сварок, сестра й супутниця бога війни Арея. Непроханою гостею з’явилася на весілля Пелея і Фетіди й підкинула яблуко з написом «найпрекраснішій», що врешті призвело до Троянської війни
ЕРІДАН — казкова ріка.
ЕРІМАНТ — гора в Аркадії, центральній частині Пелопоннесу
ЕРІННІЇ (рим. ФУРІЇ) — богині кари, помсти і прокльону. Живуть в Аїді, переслідують клятвопорушників, негостинних людей; найсуворіше карають убивць.
ЕРІСІХТОН — фессалійський володар, що прогнівив Деметру, зрубавши дерево. Покараний невситимим голодом
ЕРОТ (рим. КУПІДОН, АМУР) — бог кохання, Афродітин син, вродливий хлопчик, що вражає серця людей і богів своїми стрілами і тим викликає кохання.
ЕТОЛІЯ — країна на заході Центральної Греції.
ЕФІОПИ — дослівно «з опаленими сонцем обличчями». Так давні греки називали міфічний темношкірий народ, любий богам. Жили ефіопи по обох краях світу — на сході (в Індії) і на заході (в Африці).
ЕХО — німфа, яку покарала Гера, позбавивши її власної мови. Безнадійно закохана в Нарцісса, Ехо так схудла, що зостався тільки її голос.
ЄВРОПА — фінікійська царівна, в яку закохався Зевс. Обернувшись у бика, Зевс перевіз її на своїй спині через море на острів Кріт. Тут Європа народила Зевсові трьох синів, зокрема Міноса, знаменитого володаря Кріту. Ім’ям Європи назвали одну з частин світу.
ЄГИПТ — нащадок Іо, що володарював у Африці, брат Даная. Мав п’ятдесят синів, яких повбивали (врятувався тільки Лінкей) їхні двоюрідні сестри Данаїди.
ЄХИДНА — міфічна потвора, напівжінка-напівзмія, дружина стоголового чудовиська Тіфона. їхні діти — триголовий пес Кербер, лернейська гідра, немейський лев та інші страховиська.