Година Бика [Ілюстрації Олександра Дмитрієва]

Відвідання імпровізованого театру в пустелі поблизу зоре-льота Землі, до якого було заборонено навіть наближатися, вважалося, з точки зору володарів Ян-Ях, державним злочином і повинно було каратись. Але тормансіани ладні були витримати все, тільки б потрапити на передачу стереофільмів «Темного Полум’я». Природно, що земляни непокоїлися за своїх глядачів. Детектор біострумів для розпізнання людей, якому Соль Саїн дав назву — ДПА, або дисектор психосутності, ще не вдалося довести до робочої готовності, тож не виключено, що при вмілому маскуванні могли бути помилки.

Становище врятувала Нея Холлі, яка допомагала Соль Саїну в конструюванні ДПА. Вона помітила збільшення зубців К у біострумах усіх тормансіан, які щиро й відкрито прагнули інформації. Будь-який сумнів, недовіра чи прихована сильна емоція неодмінно викликала спад зубців К.

У проході між двома деревами влаштували додаткове поле, яке пропускало лише людей з певним рівнем збудження зубців К і відкидало всіх інших. Так тормансіани одержали додаткову гарантію безпеки.

За три тижні Олла Дез провела вісімнадцять демонстрацій для кількох тисяч мешканців Ян-Ях. Однієї з останніх демонстрацій учений-тормансіанин з титулом «змієзнавця» і чудернацьким як для мови землян іменем Чадмо Сонте Тазтот засумнівався в можливості спільного походження людства обох планет.

— Людина Ян-Ях погана за самою своєю суттю, — заявив учений, — успадкованою від предків, що вбивали, ревнували, зраджували, і цим забезпечували собі виживання; через те всі зусилля кращих людей розбивались об стіну душевної порожнечі, страху й недовір’я. Якщо людство Землі піднялося на таку висоту, то, очевидно, воно іншого походження, з благороднішими душевними задатками.

Олла Дез подумала, порадилася з Ріфтом і Саїном і взяла «зірочки» з фільмами про минуле. Не документальні записи, а швидше екскурси в різні історичні епохи, відновлені за архівами, мемуарами і музейними колекціями.

Вкрай приголомшені тормансіани побачили жахливі поневіряння, затуркане й безпросвітне життя перенаселених міст, громадські «дискусії», де слова застороги й мудрості губилися в реві обдурених натовпів. Звичайна людина в ті часи гостро відчувала свою неповноцінність перед великими досягненнями науки і мистецтва, розуму й уяви. Психологічні комплекси приниженості й невіри в себе породжували агресивні прагнення вирізнятися будь-якою ціною.

Психологи Землі передбачали неминучість появи надуманих, безглуздих, понівечених форм мистецтва з усією гамою переходів від марних спроб безталанних людей висловити невимовне до психопатичного дроблення образів у зображеннях і словопотоках літературних творів. Людина, в масі своїй неви-хована, недисциплінована, яка не знає шляхів до самовдосконалення, прагнула втекти від незрозумілих проблем суспільства й особистого життя і вдавалася до наркотиків, з яких найпоширенішим був алкоголь, оглушлива музика, пустопорожні, галасливі ігрища й масові видовища, нескінченна гонитва за дешевими речами. Розмноження на Землі в епоху ЕРС нічим не обмежувалось в ім’я конкуренції народів, військової переваги однієї нації над іншою, тоді як на Тормансі, де вже не було воєнних конфліктів, дітонародження не регулювалося з іншою метою — для відбору тих п’яти відсотків здібних до навчання людей, без яких зупинилася б машина цивілізації.