Гаррі Поттер і в'язень Азкабану (з ілюстраціями)
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Серия: Гарри Поттер #3
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-36-9
- Переводчик: Виктор Евгеньевич Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану (з ілюстраціями)». Краткое содержание книги:
- Щ-що? - зірвалася Герміона, нестямно роззираючись довкола. - Пора вже бігти? Який з-зараз буде урок?
- Віщування, але аж через двадцять хвилин, - заспокоїв її Гаррі. - Герміоно, а чому ти не прийшла на замовляння?
- Що? Ой, ні! - пискнула Герміона. - Я забула про урок замовлянь!
- Та як ти могла забути? - здивувався Гаррі. - Ти ж дійшла з нами до самих дверей!
- Хіба?!. - зойкнула Герміона. - Професор Флитвік на мене розгнівався? Це все через Мелфоя. Я думала про нього, і мені все переплуталось!
- Знаєш що, Герміоно? - сказав Рон, дивлячись на товстелезну «Числомагію», яку вона використала замість подушки. - Здається, ти вже дійшла до ручки... Забагато на себе навалила.
- Ні, зовсім ні! - заперечила Герміона, відкинувши з очей волосся і безуспішно шукаючи свого портфеля. - Я просто помилилася, от і все! Зараз піду й вибачуся перед професором Флитвіком... Побачимось на віщуванні!
Через двадцять хвилин Герміона приєдналася до них біля драбини, що вела в клас професорки Трелоні. Вигляд у неї був явно причмелений.
- Як я могла пропустити підбадьорливі чари! Це ж екзаменаційна тема! Професор Флитвік мені на це натякнув.
Вони піднялися до темної й задушливої кімнати у вежі. На кожному столику сяяла кришталева куля, заповнена перламутрово-білою мрякою. Гаррі, Рон і Герміона вмостилися за одним хитким столиком.
- Я думав, що кришталеві кулі почнуться аж наступного семестру, - Рон занепокоєно озирнувся, чи нема поблизу професорки Трелоні.
- Не нарікай, - прошепотів Гаррі. - Це означає, що ми закінчили хіромантію. Мене вже аж нудило, коли вона дивилася на мою долоню і щоразу здригалася.
- Усім добрий день! - пролунав знайомий примарний голос, і професорка Трелоні, як завжди, театрально з'явилася звідкись із затінку. Парваті й Лаванда затремтіли від хвилювання. Їхні лиця освітлювало молочне сяйво кришталевих куль.
- Я вирішила перейти до магічних кристалів трохи раніше, ніж планувала. - Професорка Трелоні сіла спиною до каміна й оглянула клас. - Долею визначено, що магічний кристал увійде до вашого червневого іспиту.
Герміона пирхнула.
- «Долею визначено!..» - що вона меле?! А хто планує іспити? Вона ж сама! Дивовижне пророцтво! - сказала Герміона, навіть не стишуючи голосу.
Було важко зрозуміти, чи професорка Трелоні це почула, бо її обличчя було затінене. Принаймні вона ніяк на це не зреагувала і вела далі:
- Споглядання магічного кристалу - витончене мистецтво, - мовила вона ніби крізь сон. - Я й не сподіваюся, що хтось із вас відразу зможе Бачити, зазирнувши в бездонну глибину кулі. Спочатку ми спробуємо відключити нашу свідомість і зовнішній зір... - Рон почав нестримно хихотіти і мусив затулити долонею рота, - ...для того, щоб очистити Внутрішнє Око і підсвідомість. Якщо нам пощастить, дехто з нас до кінця уроку, можливо, зможе Бачити.
Отож вони почали. Гаррі почувався як останній дурень, тупо зирячи в кришталеву кулю і намагаючись звільнити голову від усього зайвого, а насамперед - від упертої думки, що все це сон рябої кобили. Та це ніяк не вдавалося, оскільки під боком аж трусився від тамованого сміху Рон, а Герміона роздратовано клацала язиком.
- Щось побачили? - запитав їх Гаррі після п'ятнадцятихвилинного вдивляння в кулю.
- Так, бачу: тут на столі якась пляма, - показав Рон. - Мабуть, накрапало зі свічки.
- Марна трата часу, - прошипіла Герміона. - Я могла б зробити стільки корисного! Скажімо, прочитати про підбадьорливі чари...
Повз них прошелестіла професорка Трелоні.
- Може, допомогти комусь витлумачити таємничі перестороги в глибині їхніх куль? - ледь чутно мовила вона, подзенькуючи браслетами.
- Мені не треба, - прошепотів Рон. - Мені все й так зрозуміло: сьогодні буде сильний туман.
Гаррі й Герміона розреготалися.
- Ну, скільки можна! - не витримала професорка Трелоні. Всі на них озирнулися. Парваті з Лавандою обурено переглянулись. - Ви порушуєте вібрацію яснобачення!
Трелоні підійшла до їхнього столика і втупилася в кулю. У Гаррі замлоїло в животі. Він знав наперед, що зараз буде...
- Тут щось рухається! - прошепотіла професорка, наблизивши обличчя до кулі. - Але що це?..
Гаррі міг закластися на що завгодно, навіть на «Вогнеблискавку», що нічого доброго вона не побачить. І справді...
- Любий мій... - зітхнула професорка Трелоні, дивлячись на Гаррі. - Він тут, його видно дуже виразно... він підкрадається дедалі ближче... цей Ґр...
- О Господи! - вигукнула Герміона. - Тільки не треба знову сюди приплітати того ідіотського Ґрима!
Професорка Трелоні глипнула на Герміону своїми велетенськими очима. Парваті зашепотіла щось на вухо Лаванді, і вони теж втупилися в Герміону. Погляд професорки був сповнений гніву.