Веселий ярмарок

Автор: Киселев Сергей, Пригорницький Юрій
Год: 1983
Язык: украинский
Год: Радянський письменник
Жанр: Прочее юмористическое

Электронная книга - «Веселий ярмарок». Краткое содержание книги:

В сборник вошли произведения украинских советских писателей, работающих в жанре юмора и сатиры. Здесь читатель найдет прозаические и стихотворные юморески, басни, фельетоны, памфлеты, пародии, сатирические миниатюры, опубликованные в последнее время в периодике.
До збірника увійшли твори українських радянських письменників, які працюють у жанрі гумору і сатири.
Тут читач знайде прозові та віршовані гуморески, байки, фейлетони, памфлети, пародії, сатиричні мініатюри, що були опубліковані останнім часом у періодиці.

Перейти на страницу:

— Не вір йому, у нього на серці сніг!— кричала, аж розривалася, моя душа.

Ні, не почули вони мого внутрішнього зойку. Вони цілувалися, і сніг видавався їм яблуневим цвітом, білою фатою, простирадлом.

Скільки зим минуло відтоді! А сніг знову падає, ніби нічого не сталося...

Падає сніг.

Сніг...

Падає...

Тож не питайте, чому так рано засніжилися мої скроні!

Володимир Лучук

КОНІ НЕ ВИННІ

...Мені сниться, Що я баский, необ'їжджений кінь... І що я п'ю темношовкову воду Зі ставу...

РОМАН КУДЛИК

Мені сниться, що я баский, необ'їжджений кінь, галопом на луки мчу, пасусь на отаві метафор і п'ю темношовкову воду епітетів. Наївшись, напившись, іржу білим віршем і б'ю копитом об редакторський стіл. А коли просинаюся, то думаю: як дикому, необ'їждженому коневі стрибнути у класики?!

Микола Сингаївський

МОЯ СТІНГАЗЕТА

І тоді власні вірші я вирішив дати в першій колонці вгорі. Я писав так старанно і рівно, все в квадрат шикував, як в каре. Вранці ще Євдокія Петрівна розставляла всі коми й тире. От висить в коридорі — і натовп, цілий натовп читає її. А моя однокласниця Ната очі — прямо у вірші мої.

АБРАМ КАЦНЕЛЬСОН

Починалося все це не з жартів, ще тоді — в коридорі шкільнім, чи тоді, як сидів я на парті, правив дописи в стилі однім.

В класі був я за учня і автора, ще не знав, що то — кома й тире. Та зате ж виростав у редактора, шикувався в квадрати, в каре.

Я пописував оди і вірші і писав їх щодня до зорі. Хай були вони трошечки гірші, ніж читав я колись в букварі.

Я до блиску виводив їх тушшю, хай невправні і рима, й рядок. І втішав розхвильовану душу: це в майбутнє упевнений крок.

Перетерпить усе стінгазета, бо вона ж — і шкільна і моя, тільки б мала свойого поета — вже з надіями — наша сім'я.

Я не знав, що за мною вже натовп: — Слава, слава поету, агей! А моя однокласниця Ната з мене прямо не зводить очей.

І сказав я русявенькій тишком: — Це реальність, Наташко,— не сон. Вірші ці із майбутньої книжки, написав їх Абрам Кацнельсон.

Борис Старчевський

ВЕРНІТЬ ХАТИ НАЗАД

По морю білому білим качатком Хатина плине у вечорінь.

МИХАЙЛО КАЗИДУБ

Хати, прив'язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати.

МИКОЛА ЛУКІВ

Пливуть хати по морю і по небу, Пливуть в туманах, хмарах, ще й димах... Яка нечиста сила їх жене-бо? Михайле! Колю! Чуєте? Не треба! Верніть хати! Верніть їх по домах! Воно, звичайно, правди ніде діти, Видовище цікаве, що й казать... Але ж побійтесь бога: там же діти, Там жіночки й діди — всі хочуть жити... Ні! Все-таки верніть хати назад!

Павло Стороженко

ЯК ПИСАТИ СЦЕНАРІЙ МУЛЬТФІЛЬМУ-КАЗКИ

Спроба інструкції

Врешті будь-яка казка придатна для мультиплікації. На те й фольклор. У ньому все випробувано віками, все з багаторазовим запасом міцності. Отож, екранізацією більше, екранізацією менше — це на казці не позначиться.

Ось, приміром, казка про Івасика-Телесика. На сьогодні можна впевнено сказати, що Івасик — пізній син підстаркуватих батьків. Вони нічого не жаліли для єдиної дитини, Івасик ріс пустуном і певною мірою розбещеним хлопчиком.

Івасик, по-вуличному Довготелесик, цілими днями мотається на човні тихими плесами, лякаючи рибу і рибалок. Громадськість гнівно його осуджує (крупним планом). Навколо Івасика-Довготелесика і його човна гуртується компанія підлітків, які ще не вирішили, куди спрямувати своє молоде завзяття та невичерпні запаси енергії. Всі вони у джинсах. Так треба. Без джинсів не можна, не сучасно. Якісь там шаровари, штани з очкурцем — релікт на грані з елементарним несмаком.

Перейти на страницу:

Сюжет

Атмосфера

Главный герой

Общее впечатление

Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)

Не работает?