Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
1. Апеляційний суд:
1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом;
2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції;
3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;
4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;
5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Апеляційні суди займають в судоустрої України важливе місце. Це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Апеляційні суди мають однакову компетенцію та рівні права щодо розгляду кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів. Апеляцію може бути подано на вироки, рішення, постанови, ухвали судів, які не набрали законної сили, у випадках, передбачених цивільним процесуальним, кримінально-процесуальним, господарським та адміністративним процесуальним законодавством.
У результаті розгляду справи апеляційний суд вправі за наявності підстав, передбачених ЦПК, КПК, ГПК, скасувати, змінити судове рішення, постановити нове судове рішення або залишити судове рішення без змін.
Крім апеляційної перевірки законності та обґрунтованості судових рішень місцевих судів, апеляційні загальні суди розглядають уо першій інстанції кримінальні, цивільні справи, що віднесені законом до їх підсудності. Апеляційні господарські суди справ у першій інстанції не розглядають.
Зокрема, апеляційним загальним судам підсудні кримінальні справи:
— про злочини проти основ національної безпеки України (ст. 109–114 КК України);
— про злочини, за вчинення яких КК передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі (див. ст. 34, п. 3 ст. 36 КПК). Серед них справи про посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК); умисне вбивство (ч. 2 ст. 115 КК); терористичний акт (ч. 3 ст. 258 КК); посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК); порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК); застосування зброї масового знищення (ч. 2 ст. 439 КК) та ін.
Апеляційні суди розглядають у першій інстанції цивільні справи, визначені процесуальним законом. Зокрема, апеляційний суд у першій інстанції розглядає справи, в яких однією із сторін є місцевий суд.
Компетенція апеляційних адміністративних судів з розгляду адміністративних справ визначена Кодексом адміністративного судочинства України.
Для вироблення єдиного підходу в застосуванні норм матеріального і процесуального права апеляційні суди вивчають і узагальнюють судову практику з різних категорій судових справ, які найчастіше розглядаються в судах відповідного регіону. Базою для аналізу судової практики є матеріали судової статистики, яка своїми показниками характеризує основні сторони діяльності судів, судові справи, рішення в яких набрали законної сили, тощо.
На підставі вивчення судової практики і аналізу судової статистики в апеляційних судах отримують практичний матеріал, який дозволяє створити уявлення щодо практики застосування судами норм права, труднощів у їх судовому тлумаченні, помилок. Ці матеріали є підґрунтям для надання методичної допомоги місцевим судам, яка має різні форми: направлення судам оглядів, узагальнень, проведення семінарів з розгляду і обговорення питань застосування законодавства з окремих категорій справ, проходження суддями практики в апеляційних палатах тощо.
До інших повноважень апеляційних судів належать питання організації контролю за зверненням до виконання постановлених по першій інстанції судових рішень у випадках, передбачених процесуальним законодавством, стеження за змінами поточного законодавства та ін.
Враховуючи вищевикладене, повноваження апеляційних судів можна умовно поділити на судові, аналітичні та методичні. До перших належать повноваження по розгляду справ у апеляційному порядку та по розгляду справ у першій інстанції.
До другої групи повноважень належать аналіз судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики. До третьої — надання методичної допомоги місцевим судам у застосуванні законодавства. Перелік повноважень апеляційних судів, закріплений у коментованій статті Закону, не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші повноваження, що мають бути передбачені законом.