Подорож до Ельдорадо [Збірник. "Катастрофа в раю". "Подорож до Ельдорадо"]

Семирозум тим часом запросив аргонавтів за стіл, заставлений фруктами, пляшками з водою, сам зайняв місце голови. Ізоль-Гол став за стільцями Хара і Коко, нагнувся, приготувавшись перекладати з української на англійську. Увагу Семена Михайловича привернув вигляд Ізоль-Гола, точніше — якийсь неприродний колір ніг, рук. І ця дивна жіноча хусточка на шиї… Голова пішла обертом. Круг поволі почав обертатися — очевидно, щоб усі трибуни могли добре розгледіти людей за столом.

Семирозум повідомив, за яких обставин опинилися на Ельдорадо Хар і Коко, коротко зупинився на історії Ельдорадо і насамкінець мовив:

— Тепер вам, сподіваюся, зрозуміло, з яких причин ельдорадці майже одноголосно висловилися за контакт з вашим світом. Скажу відверто, ми не покладаємо особливих надій на перший контакт. Все ж сподіваємося, що він послужить справі зближення, попереднього з’ясування наших стосунків. Гостюйте у нас, скільки вам заманеться, а потім повертайтеся до себе і розказуйте про все побачене і почуте. Що з того вийде — буде видно.

Голова Комісії висловив готовність відповісти на будь-які запитання.

Пришельці з потойбічного світу ніяково мовчали. Надто приголомшливе було повідомлення Семирозума, і з чого починати і звідки розплутувати клубок, невідомо. Нарешті Панько Федорович наважився:

— Що касаїця положенія трудящих і їхнього жизнєного уровня, то це ще вилами по воді писано, де лучче. У нас нащот передового і прегресивного діло — во! — поставлено. А що золота у вас більше, факт. Згоден. Я натурально, не звик вести такі ответствєнні розговори при рядових гражданах, среді которих може й несознатільний алімент затесався, но дозволю собі запитать — чи можна буде тут у вас організувать заготовки? Заготовки золота, натурально.

— А що ви з ним будете робити? — запитав Геродотіус.

— Як що? Змагатися з капіталістічеською системою. Запросто задавимо… — Панько Федорович покосився на Хара,

— усякий несознатільний алімент.

— Але ж утруднення капіталістів, — заперечив Геродотіус, — насамперед ляжуть… як це у вас висловлюються?.. мм… важким тягарем на плечі трудящих.

— Нам би магазинчик ювелірний на Хре… — хотів було встряти в розмову й Семен Михайлович, та Галасун наступив йому під столом на ногу, і той ніби удавився на півслові.

— А ви як використали б золото? — звернувся Семирозум до Хара.

Стенлі широко усміхнувся:

— О! Містер Семирозум, не сумнівайтеся, я вже якось знайшов би йому застосування. Тим паче, що золотий запас Штатів — вері бед, вері бед!

— Бачите, шановні гості, в принципі ми не проти заготовок, — мовив Семирозум. — Золото — наше прокляття. Ми змушені використовувати його, як конструкційний та будівельний матеріал, — з певними домішками безумовно, — тільки тому, що обмежені в інших металах і матеріалах. Ми з радістю збували б його задарма. Та все ж, даруйте, хотілося б організувати заготовки на взаємовигідних умовах. Т ак на так. За тонну золота — тонну чавуну чи сталі. Але, самі розумієте, такий взаємовигідний взаємообмін стане можливий лише тоді, коли ви там домовитеся у себе про рівномірний, справедливий розподіл золота. Ми не хочемо, щоб диспропорції, які у вас існують, ще далі поглибилися. Ми не можемо заради своєї вигоди ризикувати і без того малостійким становищем потойбічного світу.