Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
Аналогічний за обсягом перелік наведений у ч. 2 ст. 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Більш детальна класифікація об'єктів природно-заповідного фонду (а отже, і земель фонду) передбачена у ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", де передбачений поділ об'єктів не лише на природні та штучні, а і на об'єкти загальнодержавного та місцевого значення, а також поділ об'єктів залежно від походження та інших особливостей (ч. ч. 2 - 4 статті).
Згідно із коментованою нормою на місцевості землі природно-заповідного фонду мають позначатися державними знаками та аншлагами відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.03.94 N 30. Разом із тим, на практиці існуючі об'єкти природно-заповідного фонду часто не мають встановлених меж, і діяльність по їх встановленню триває[135]. Так, за інформацією Держземагентства станом на 20.09.2009 межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлені в натурі (на місцевості) на площі 29,8 % таких об'єктів[136].
До 1991 р. в Україні було створено 15 заповідників та 3 національні природні парки. На 1999 р. в Україні існувало вже 20 заповідників та 9 національних природних парків. У 2001 р. - 16 природних, 4 біосферних заповідника, 11 національних природних парків, 17 ботанічних садів, 7 зоопарків, 19 дендропарків, а також 30 регіональних ландшафтних парків[137]. Щороку створюється більш як один заповідник чи парк.
Станом на 01.01.2005 площа земель під об'єктами природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення становила 2,7 млн. га або 4,5 % території країни. Найбільше таких земель у Криму, на заході та півночі країни, недостатньо - на сході та на південному сході[138].
Стаття 45. Використання земель природно-заповідного фонду
1. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
До частини першої. Коментовану норму слід застосовувати із урахуванням того, що деякі об'єкти природно-заповідного фонду та земельні ділянки, на яких вони розташовані, не підлягають передачі у приватну власність (див. ст. 4 Закону "Про природно-заповідний фонд України", а також положення ст.ст. 83, 84 ЗКУ щодо земель, що не можуть приватизуватися). Між тим, відповідні землі теоретично все-таки можуть перебувати у приватній власності, якщо, наприклад, при створенні об'єкту природно-заповідного фонду земельна ділянка приватної власності (її частина) під об'єктом не була викуплена у державну власність.
До частини другої. У коментованій нормі швидше йдеться не про "порядок", а про "режим" використання, який відрізняється в залежності від виду об'єкту природно-заповідного фонду. Щодо видів об'єктів природно-заповідного фонду див. ст. 44 ЗКУ та коментар до неї. Правовий режим кожного із об'єктів природно-заповідного фонду, вимоги щодо їх зонування тощо визначаються розділом III (ст.ст. 15-38) ЗУ "Про природно-заповідний фонд України", а також положенням про відповідний об'єкт або проектом організації його території, що приймаються відповідно до наказу Мінприроди від 06.07.2005 №245 "Про затвердження Положень про Проекти організації територій установ природно-заповідного фонду України", наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства культури України від 20.02.1998 №21/46 "Про затвердження Положення про зоологічний парк загальнодержавного значення".
Можна виділити такі особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду.
Насамперед, безпосередньо із цільового призначення випливає заборона здійснення на землях природно-заповідного фонду будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об'єктів природно-заповідного фонду; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується (зокрема, див. ст.ст. 7, 9 та ін. Закону "Про природно-заповідний фонд України").
Встановлений особливий порядок оголошення територій об'єктами природно-заповідного фонду (ст.ст. 51-55 Закону "Про природно-заповідний фонд України"). Створення об'єктів природно-заповідного фонду регламентується також ЗУ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" та "Про екологічну мережу України", ПКМ "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення" від 25.08.2004 №1094.
135
Див., УП "Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні" від 14.08.2009 N 611/2009.
136
http://dkzr.gov.ua
137
Урядовий кур'єр. - 2001. - N 147 (2074). - 16 серпня.
138
Проект Загальнодержавної програми використання та охорони земель. - К.: Державний комітет України по земельних ресурсах, ДП "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", 2005 // http://myland.org.ua