Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
6. Якщо дарунок зберігся, дарувальник має право пред’явити до обдаровуваного вимогу про розірвання договору та повернення дарунка за наявності підстав, передбачених ч. 2 та 3 ст. 727 ЦК. У разі, якщо обдаровуваний здійснив відчуження дарунка, вимога про відшкодування вартості дарунка не може бути задоволена, оскільки витребування речі у набувача, на користь якого дарувальник здійснив відчуження дарунка, зазвичай є неможливим. Вимога про відшкодування вартості дарунка також не може бути задоволена, оскільки немає підстав для застосування за аналогією відповідного правила ст. 726 ЦК.
Стаття 728. Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування
1. До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
1. Позовна давність за вимогами про розірвання договору дарування встановлена тривалістю один рік. Перебіг позовної давності починається з дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення, передбачені ст. 726, 727 ЦК, яких припустився обдаровуваний (ч. 1 ст. 261 ЦК). Було б неправильним відраховувати цю позовну давність від дня укладення договору дарування.
Стаття 729. Пожертва
1. Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
2. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
3. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
1. Відповідно до ч. 1 ст. 729 ЦК пожертва є даруванням, а договір пожертви — різновидом договору дарування. Тому ч. 3 ст. 729 ЦК приписує до пожертви застосовувати положення про договір дарування. Ці положення не застосовуються до пожертви тоді, коли інше встановлено спеціальним законом. Одне із таких правил встановлене ч. 2 ст. 729 ЦК: договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви, тобто, цей договір є виключно реальним і не може укладатись з умовою про передання предмета пожертви у майбутньому. Якщо укладено договір пожертви з умовою про передання предмета пожертви у майбутньому, це є підставою для визнання судом договору недійсним.
2. Особливістю договору пожертви є визначення в ньому мети, для досягнення якої обдаровуваним передається річ за таким договором. Мета при цьому має розумітися як визначення характеру цільового використання предмета пожертви.
3. Договір пожертви є правовою формою, в якій має здійснюватись передання майна благодійним організаціям. Частина 3 ст. 22 Закону «Про благодійництво та благодійні організації» [87] передбачає можливість передання благодійним організаціям майна, коштів та цінностей з визначенням їх цільового призначення. Але Закон «Про благодійництво та благодійні організації» допускає передання благодійним організаціям майна, в тому числі грошових коштів, без визначення цільового призначення цього майна. У такому випадку має укладатись договір дарування.
4. На правовідносини щодо пожертви поширюються обмеження, що встановлені ч. 3 ст. 720 ЦК і стосуються укладення підприємницьким товариством договору дарування на користь іншого підприємницького товариства, оскільки пожертва визнається в ч. 1 ст. 729 ЦК даруванням (його видом). Щодо можливих інших обмежень на передання юридичним особам майна в правовій формі пожертви див. п. 2, 3 коментаря до ст. 720 ЦК.
Стаття 730. Права пожертвувана
1. Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.
2. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувана, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи — за рішенням суду.
3. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.
1. Пожертвувач вправі здійснювати контроль за використанням пожертви. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону «Про благодійництво і благодійні організації» на такі організації покладається обов’язок подавати благодійникові звіт про використання пожертви.
2. Право пожертвувана або його правонаступників вимагати розірвання договору про пожертву виникає, «якщо пожертва використовується не за призначенням». Це формулювання не виключає пред’явлення пожертвувачем вимоги про розірвання договору на підставі положень Цивільного кодексу про дарування. Позивач, що пред’явив в суді таку вимогу, повинен довести факт використання речі не за призначенням на момент пред’явлення вимоги. Якщо ж нецільове використання мало місце в минулому, в тому числі, якщо воно полягало у розпоряджанні предметом пожертви, то немає підстав стверджувати, що пожертва «використовується» не за призначенням.