Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Фройд би плакав - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Фройд би плакав

Электронная книга - «Фройд би плакав». Краткое содержание книги:

Париж — Франкфурт — Джокджакарта — Джакарта — Банг-кок-Джакарта — Джокджакарта — Київ — Яремча — Київ — Джакарта — Плі Айр — Убуд — Джокджакарта — Берлін — Мюнхен — Київ — Делі — Агра — Катманду — Тхімпху — Київ — Яремча — Лімасол — Київ — Ярославль — Київ — Прага Такий шлях зробив цей роман, перш ніж стати книжкою «Фройд би плакав». Кемпінги і дорогі отелі, помешкання українських заробітчан і західних дипломатів, шведський коханець зі шляхетною місією покращити світ і російський коханець з купою проблем, світ шоу-бізнесу і буддійські храми, а ще — багато-багато коротких притч і анекдотів, сумних і не дуже історій. Все це з відвертістю, якої ще не знала українська література. Ця книжка може приголомшити, але не відпустить до останньої сторінки, залишаючи відчуття довгої і виснажливої подорожі, після якої стаєш іншою людиною.
1 ... 77 78 79 80 81 82 83 84 85 ... 97
Перейти на страницу:

В аеропорту «Бориспіль» Марлу не перевіряли на наявність заборонених речовин. А в неї їх і не було, тож було навіть трохи сумно через втрачену можливість.

Ілля чекав на неї біля виходу, трохи осторонь від натовпу зустрічаючих.

— Привіт, ти класно виглядаєш! — перше, що ляпнула Марла, побачивши його посмішку, колір очей, відсвітлених прядок у новій зачісці й міцної постави впевненої в собі людини.

— Ходімо, маленька?

На вулиці сяяло яскраве сонце кінця зими.

Дочькі — Матері

Марлина Мама, до якої та заїхала на два дні в гості, виявляла якийсь непередбачуваний конформізм і пластичність стосовно видимої аморальності доньки. Видно, ситуація для людського суспільства не була аж такою відштовхуюче новою, тому Марлина Мама навіть заходилася висловлювати свої припущення:

— Ну от бачиш, як воно інколи буває. Ідуть мужики від красивих до розумних… — (Марла відразу пригадує дитяче мамине втішання: «Нічого, Марлочко, що ти страшненька, зате ж розумна. І взагалі, не радісь красівай, а радісь щаслівай…» Навіть тепер, коли Марлина пика раз по раз з'являлася на ТБ чи у пресі, Марлина Мама не особливо міняла свої старі опінії). — То, може, й він свою кікімору покине… — («Якін бросіл сваю кікімару…» — пригадується Марлі совєцьке кіно), — і тебе повезе туди!

Марла аж поперхнулася:

— Та боронь Боже, ти що? Ніколи в світі! Все прекрасно й кольорово. Я не хочу ні заміж, ні в світ-шугар лайф! Буеее… Карієс і діабет.

— Ти що — дурна? — не вдупляє Марлина Мама.

— Уяви собі, мамо, — Марла далі тулить у себе гидотне на-півсолодке шампанське, що його так люблять українські жіночки, — там же дико нудно. От що би ти сама робила в тім раю земному? Так і жіночка його живе самими лише магазинами й біговою доріжкою. Пишається тим, що навіть спить на ній… Телевізор і мобільний телефон. Кухонний комбайн і незмінні напівфабрикати в мікрохвилівці. Це якщо є час і натхнення, гм. А так — жєнскіє романи по двадцять баксів і філіжанка нескафе за десять. (О, це таке ми думали у сінгапурській кав'ярні про каву по-російськи: нескафе у пластиковому стаканчику, одна половина — цукор, інша — водка, кава для забарвлення… Ми не замовили ту каву, гм, шкода…) Але все, кажу тобі, ма': активності у представництвах Раю на землі,— повнючий нуль.

— Та ну, не може бути! — вжахнулася мама, — а плавати?!

Марш до Мрії

— Принцеса моя… Начебто мені відпродали півнеба… — Ілля мружився на яскраве березневе сонце, що нагло вдиралося до сонної кімнати.

— У, як гарно. Про запроданих півнеба. Можна я використаю? — Марла запихнулася головою йому під пахву.

— Що? Які півнеба, ти про що?

— А… та так, — Марла збагнула, що нічого такого він не казав, а їй само воно намалювалося спросоння.

Вона лежала і думала, що Ілля — саме той чоловік, про якого вона завжди мріяла. Одружений (значить, не буде напружувати її з оформленням заміжжя), розуміючий (підтримує її пиздуваті арт-проекти, ба навіть скеровує їх у якусь подобу раціонального русла з метою вбеханого в Марлині захцянки бабла), розумний (ах, які адекватні й зрілі оцінки дійсності!), сексуальний (особливо, коли вдягав окуляри Ives Saint Laurent; в товстій сірій оправі і коли приходив із ванної до ліжка, обгорнувши стегна білим рушником… у, який sеху торс! А який животик…)

Лежала спиною на подушці, вигнувшись, як кришталевий міст із російських казок, і думала, що Х'ялмар — саме той чоловік, про якого вона завжди мріяла. Свободолюбний і прогресивно-європейський до останнього нейрону (не буде напружувати Марлу з оформленням заміжжя), розуміючий (та ж музика, ті ж тексти, ті ж арт— і соціальні погляди й проекти з рідкісними розбіжностями — поштовхами до інтелектуальних спарингів), розумний (зовсім молодий доктор філософії, ще й у щоденній побутярні роздупляється незгірш двадцяти комівояжерів), сексуальний (особливо, коли пролупляв свої велетенські блакитні очі після сну і ворушив пухнастою білявою головою, як звірик Морра з тувеянсенівської казки).

1 ... 77 78 79 80 81 82 83 84 85 ... 97
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)