Країни свiту. Азія

Мечеть у Шарджі

Сучасні будівлі в Дубаї

З початку XVI і до середини XVII ст. частина Перської затоки була під владою португальців, які встановили монополію на всю торгівлю між Далеким Сходом,!ндією і Південно-Східною Азією. Після їх витіснення в середині XVII століття на території сучасних ОАЕ і Оману була заснована держава Яруба, що поширила свій вплив на північно-східне і західне узбережжя Аравійського півострова, а також Східну Африку.

У другій половині XIII ст. Оман, особливо його прибережні райони, став об’єктом боротьби спочатку між Великою Британією (в особі Ост-Індської компанії) і Францією, а згодом і вахабітськими правителями Центральної Аравії. Британські кораблі під лозунгом «вільного мореплавства» спробували монополізувати перевезення вантажу між портами Перської затоки і позбавити місцеве населення їх головного джерела існування. Це призвело до конфліктів між Ост-Індською компанією і місцевим арабським населенням. Англійці називали арабів піратами, і у зв’язку з цим увесь цей район став називатися «Піратським берегом». Починаючи з 1800 р. Ост-Індська компанія почала боротьбу проти племен «Піратського берега», яка велася з перемінним успіхом. У 1820 р. був підписаний «Генеральний договір про мир», за яким Англія отримала право необмеженого панування у Перській і Оманській затоках. Фактично цей договір поклав початок англійського контролю над цією територією і остаточного розподілу Омана на три частини - імамат Оман, султанат Маскат і «Піратський берег». До 1848 р. було підписано ще три угоди, згідно з якими Англія мала право обшукувати торгові судна та експлуатувати перлові мілини Бахрейну та «Піратського берега». Шейхи ж були зобов’язані підкорюватися будь-яким рішенням представників Ост-Індської компанії, які діяли від імені британської влади.

Сучасні будівлі в Дубаї

З розгромом вахабітів, котрі намагалися повернути собі контроль над Перською затокою, у травні 1853 р. шейхи Рас-ель-Хаймі, Умм-ель-Кайвайну, Аджману, Дубаю і Абу-Дабі підписали «Угоду про постійний морський мир». Згідно з нею, «Піратський берег» був перейменований у «Договірний Оман», або «Договірний берег». Внаслідок кількох угод Англія здобула майже повний політичний і економічний контроль над Оманом.

Країна стала незалежною тільки в 1971 р., об’єднавшись у конфедерацію з семи еміратів. З того часу беззмінним президентом її є правитель Абу-Дабі шейх Заїд ібн Султан Аль Нахайян. Нині це - квітуча країна, яка впевнено дивиться у своє майбутнє, країна достатку і найвищого рівня життя. Є таке прислів’я: «Можна захоплюватися стародавністю, але наслідувати треба сучасність». Об’єднані Арабські Емірати успішно це здійснюють.