Янтарне скло
- Автор: Пулман Филип
- Серия: Темні початки #3
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-343-766-8
- Переводчик: Сергій Савченко
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Янтарне скло». Краткое содержание книги:
«Янтарне скло» — заключна книга трилогії видатного майстра слова Філіпа Пуллмана, що розповість про небезпечні пригоди дівчинки Ліри, що мешкає у іншому, схожому на наш, світі та її друга Віла. Діти мандрують різними світами, уникаючи контактів із воїнами Зла, бо за старовинним пророцтвом після глобальної катастрофи саме на Ліру чекає доля другої Єви, матері всього людського. Разом з героями юний читач порине у вир надзвичайних подій: подорож до підземного світу, поєдинок сил Добра і Зла, зустріч з душами померлих друзів і, нарешті, розставання Віла та Ліри, які встигли полюбити одне одного, але заради збереження рівноваги у Всесвіті змушені повернутися кожен до свого світу.
— Це наліт, — зауважив цар Огунве.
Переслідувачі наближалися до гіроптерів. Потім з одного з прямокрилих літаків вилетіла смуга сліпучого вогню, і за мить до спостерігачів долетів гучний тріск. Але снаряд не знайшов своєї цілі, підбитого гіроптера, адже тієї самої миті, коли виблиснуло світло, на намірольоті щось спалахнуло, і снаряд вибухнув прямо в повітрі.
Не встигла пані Кольтер збагнути, що сталося, як бій завирував. Стежити за ним було важко, адже небо було темним, а пересування всіх учасників — дуже стрімким. Гору освітила низка майже беззвучних спалахів, що супроводжувалися якимось свистінням, наче виходом пару. Кожен зі спалахів якимось чином бив по учасниках нальоту: літак спалахнув і вибухнув, велетенський птах видав крик, що наче рвав серпанок над горами, та почав прямовисно падати на скелі внизу; щодо ангелів, кожен із них просто зник у клубах світного повітря — рої частинок, поступово згасаючи, наче феєрверки наприкінці льоту, почали опускатися донизу, поки не розчинилися в темряві.
Запанувала тиша. Вітер відніс шум моторів гіроптерів-принад, котрі залетіли за відріг гори, а спостерігачі мовчали, обмірковуючи побачене. На днищі намірольота, котрий, повільно повертаючись, і досі висів у повітрі, палали відблиски якихось вогнів. Знищення учасників нальоту було таким швидким і повним, що навіть пані Кольтер, котра у своєму житті бачила досить неймовірних речей, відчувала, що вона шокована. Вона знову подивилася на наміроліт та побачила, що той мерехтить або пересувається, щоб зникнути з очей і за нескінченно коротку мить з'явитися на землі. Здавалося, він стояв тут уже давно — таким непохитним він виглядав.
Цар Огунве кинувся вперед, слідом за ним до апарата Підбігли й інші командири та інженери. Вони відчинили дверцята, і злітну площадку залило світло з кабіни. Пані Кольтер залишилася на своєму місці, намагаючись збагнути принцип дії намірольота.
— Чому Ізраель показує його нам? — тихо спитав її деймон.
— Безперечно, він не вміє читати наші думки, — так само тихо відповіла жінка.
Вони мали на увазі ту секунду в адамантовій башті, коли між ними, наче іскра, проскочила ідея. Вони подумали, що можна зробити лордові Ізраелю цікаву пропозицію: запропонувати йому відіслати їх до Консисторського Суду Благочестя як його шпигунів. Пані Кольтер знала всі рівні влади й могла діяти на кожному з них. Вона розуміла, що спочатку їй буде важко переконати Суд у своїй лояльності, але знала, що це завдання їй цілком під силу. Атепер, коли галівесп'янські агенти залишили Женеву, щоб стежити за Вілом і Лірою, лорд Ізраель просто не зможе відповісти на цю пропозицію відмовою.
Але тепер, коли жінка спостерігала за дивовижною летючою машиною, їй спала на думку інша ідея, і вона радісно стиснула золотаву мавпу в обіймах.
— Ізраелю, — невинно промовила вона, — можна подивитися, як працює цей апарат?
Обличчя лорда Ізраеля було нетерплячим і розгубленим, але водночас надзвичайно задоволеним. Наміроліт привів його в захват, і пані Кольтер знала, що в такому стані він не відмовить їй.
Цар Огунве відійшов убік, а лорд Ізраель підхопив жінку, і втягнув у кабіну та допоміг улаштуватися на сидінні пілота. Пані Кольтер почала оглядати засоби керування.
— Як він працює? Що ним рухає? — спитала вона.
— Твої наміри, — відповів чоловік. — Звідси ця назва. Якщо ти наміряєшся рухатися вперед, він полетить уперед.
— Це не відповідь. Ну-бо, скажи мені! Як працює його двигун? Як він літає? Я не вбачаю в ньому ніякої аеродинаміки. Але ці засоби керування… зсередини все це дуже схоже на гіроптер.
Лорд Ізраель відчував, що йому важко відмовити пані Кольтер у відповідях, а позаяк вона була цілком у його владі, він не стримався — узяв у руку кабель зі шкіряною ручкою на кінці. На шкірі видно було глибокі позначки деймонових зубів.
— Твій деймон, — пояснив він, — має тримати це — чи зубами, чи в лапах, однаково. А сама ти мусиш надіти шолом. Між ними проходить струм, який підсилює спеціальний прилад — насправді устрій намірольота є вельми складним, але керувати ним у польоті дуже легко. Ми зробили засоби керування схожими на такі в гіроптера, щоб пілотові було легше орієнтуватися, але, зрештою, керування взагалі тут не потрібне. Певна річ, користуватися ним може лише людина з деймоном.