Золотий маг. Книга 1. Зерно

— Зрозуміло. Давай я на тебе подивлюся магічним зором, що в результаті вийшло, — Зонколан промовив заклинання і уважно подивився на Ніка. На обличчі відобразився подив, він аж підскочив. — Нічого не розумію… Що сталося? Я ж сам бачив у тебе золоте Зерно, а зараз ти простий Маг води. Так, повністю ініційований, але маг води. Як таке можливо?

— Та не хвилюйся ти! Все добре! Просто ми з Вищим вирішили, що краще не світити справжній колір Зерна, і він допоміг мені це приховати, — Нік промовив заклинання зняття магічною захисту, яке йому дав Вищий, та звернувся до мага. — Можеш тепер ще раз подивитися на мене магічно.

— Оце так! — не втримався від захвату Зонколан. — Я такого ще не бачив. Гарний подарунок тобі дав Вищий, тепер ми від усіх приховаємо, що ти маєш золоте Зерно. Просто чудово! Судячи з того, що зовні Вищий зробив тебе магом Води, це і є твоя спеціалізація.

— Ну, не зовсім так… — зніяковів Нік.

— Що ще не так? — не зрозумів Магістр.

— Ліна провела зі мною кілька випробувань на види чар. Вода і Вогонь однаково сильні. Гарний відгук у магії Повітря і слабкий в Землі. Ну, там ще трохи дрібниць. Відгуку в магії Впливу немає зовсім.

— Це просто неможливо! Це справді диво! — Зонколан, розхвильований від почутого, швидко крокував колами навколо альтанки, щоб все усвідомити і трохи заспокоїтися. — Відразу три сильних види! Ось це подарунок нашому клану. У мене немає слів!

— Ну, я б так не радів. Ти ж знаєш, для чого і чому це все затіяли та що чекає Фран. Я невпевнений, що впораюся з усіма сподіваннями Ліни та Вищого, навіть незважаючи на те, що в мені виявилося після ініціації, — сумно сказав Нік.

— Та ти просто не розумієш до кінця, яким даром тебе наділили Боги! Будеш старатися, будеш вчитися і все в тебе вийде. Ми ще будемо пишатися тобою.

Зонколан заспокоївся, сів у крісло, дістав сигару та, бавлячись запальничкою, розкурив її. Маг насолоджувався смачною сигарою і, закривши очі, отримував задоволення.

— Зонколане, ти б розповів мені трохи про клан, про Школу, про життя тут. Адже я майже нічого не знаю, — перервав насолоду мага учень. — Трохи мені Ліна розказала, але тільки в загальних рисах. Сказала, що ти більше введеш мене в курс справ.

— Ну, що тобі розповісти? Клан наш, Срібні Дракони, найдавніший з усіх. Спочатку взагалі був один клан, але занадто багато було бажаючих правити, тому відокремилися інші клани. Спочатку Вогняні Лисиці і Кам’яні Стовпи. Трохи пізніше — Троянди й Птахи. І наймолодший та трохи неорганізований — це Вільні. Раніше вони були просто одинаками, а потім згрупувалися. Саме з них на останніх виборах було обрано Главу Ордена Каса Альєнте Магістра Нуфо. Ех, шкода, що Ліна вирішила відійти від справ, вона точно була б главою Дому, а наш клан тоді був би набагато сильнішим, чисельнішим, багатшим та впливовішим. Останнім часом Лисиці намагаються своїх влаштувати на всі жирні і керівні місця. Навіть при королі придворний маг Магістр Дорінг з клану Лисиць, тому кращі королівські магічні замовлення отримують маги з його клану. Сволота рідкісна, дуже жадібний. Він повинен був стати главою Ордена, але не зрослося. Я, правда, доклав до цього чимало зусиль, за це він мене і весь наш клан люто ненавидить. Історію Ордену і кланів тобі викладатимуть у Школі, тому там дізнаєшся більш детально.