![Кінець Вічності [The End of Eternity] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/3/0/3/2/9/kinec-vichnosti-the-end-of-eternity-download.jpg)
Кінець Вічності [The End of Eternity]
- Автор: Азимов Айзек
- Год: 1990
- Язык: украинский
- Год: Дніпро
- ISBN: 5-308-00734-9
- Переводчик: Д. К. Грицюк
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Кінець Вічності [The End of Eternity]». Краткое содержание книги:
Суворі і аскетичні закони «Вічності» відлагоджені і ніколи не дають збоїв. Але одного дня молодий і геніальний Технік Харлан, зробивши одне з переміщень в часі, закохується у вродливу дівчину Нойс з іншого століття. Харлан стає перед вибором — обов’язок і підпорядкування закону або особисте щастя? Його рішення може привести до парадоксів часу і навіть зникнення самої «Вічності».
На жаль, зробити так — означало переступити просторово-часову інструкцію, про що не варто було й думати. А коли він і зважився б на таке порушення, то Зміна Реальності могла б відбутися у зовсім випадкових, непередбачених проявах. Реальність могла б стати ще гіршою. Тільки ретельний аналіз і Обчислення можуть дати основу для потрібної, чітко визначеної Зміни.
Та хоч би які були думки у Харлана, він залишався Спостерігачем, а ідеальний Спостерігач — це всього-на-всього наділена органами відчуття розумна машина, призначена для збору інформації. У ній не повинно бути місця для емоцій.
У цьому розумінні Харланова інформація була ідеальна.
Наприкінці другого тижня Обчислювач Фінджі запросив Харлана до себе на розмову.
— Вітаю вас, Спостерігачу, — сказав він сухим, холодним тоном, — ви зібрали ясні, чіткі відомості. Однак хотілося б знати, що ви насправді думаєте?
Обличчя Харлана зробилося непроникним, немовби вирізьблене з дерева його рідного 95-го Сторіччя.
— У мене немає ніяких думок з цього приводу, — сказав він.
— Так я вам і повірив. Адже ви з 95-го, а ми обоє добре розуміємо, що це означає. Безсумнівно, 482-е вас повинне дратувати.
Харлан стенув плечима.
— Хіба хоч що-небудь у моїх відомостях свідчить про моє роздратування?
Репліка межувала із зухвалістю, і Фінджі забарабанив своїми короткими пальцями по столу.
— Відповідайте на моє запитання, — сказав він. — Із соціологічного погляду багато де в чому в цьому Сторіччі склалась екстремальна ситуація. Три останні Зміни Реальності тільки погіршили стан речей. Гадаю, їх треба поправляти. Крайнощі ніколи не доводили до добра.
— Отже, ви взяли на себе обов’язок перевірити минулі Реальності Сторіччя?
— Як Спостерігач, я мав перевірити всі факти, пов’язані з цим Сторіччям.
Цією відповіддю він загнав Фінджі у глухий кут, оскільки перевірка зазначених фактів була правом і обов’язком Харлана. І Фінджі мусив про це знати. Кожне Сторіччя періодично потрясали Зміни Реальності. Навіть найретельніші Спостереження час від часу потребували перевірки. Існувало непохитне правило: тримати кожне Сторіччя Вічності під постійним контролем. І справжній Спостерігач повинен був не тільки збирати факти про сучасну Реальність, а й співвідносити їх із фактами минулих Реальностей.
Для Харлана стало очевидно, що таке зондування його поглядів викликане не тільки самою неприязню до. нього з боку Фінджі; за цим крилося щось іще. Обчислювач ставився до нього явно вороже.
Трохи згодом Фінджі несподівано зайшов до невеличкого Харланового кабінету і заявив:
— Ваші звіти справили чудове враження на Раду Часів.
— Дякую вам, — промимрив Харлан після короткої паузи.
— Усі зійшлися на тому, що ви виявили неабияку проникливість.
— Стараюся.
Наступне запитання Фінджі було зовсім несподіване.
— Вам коли-небудь доводилося зустрічатись із Старшим Обчислювачем Твіселом?
— З Обчислювачем Твіселом? — Харлан зробив круглі очі. — Ні, сер. А чому ви запитуєте?
— Здається, він особливо зацікавився вашими звітами.
Фінджі надув свої щоки-пампушки й змінив тему розмови.
— Мені здається, у вас свій погляд на історію.
Спокуса була надто велика. В ньому боролася обережність із професійним гонором, і зрештою останній переміг.
— Я вивчав Первісну історію, сер.
— Первісну історію? В школі?
— Не зовсім так. Скоріш за власним бажанням, самостійно. Це моє хобі. Знайомишся з нею і, здається, ніби вона застигла в нерухомості. Її не можна розглядати, як Сторіччя Вічності, що безперервно змінюються.
Заговоривши про свій улюблений предмет, Харлан пожвавішав.
— Це однаково, що взяти фільмокнигу й уважно роздивлятися кадра за кадром. Ми побачимо чимало деталей, які пропустили б, коли б стрічка рухалася із нормальною швидкістю. Гадаю, знання Первісної історії неабияк допомагають мені в роботі.
Фінджі широко розкрив очі, здивовано подивився на Харлана й вийшов, не сказавши жодного слова.
Потім він ще не раз заводив розмову про Первісну історію і з незворушним виразом на своєму пухкому обличчі вислуховував стримані Харланові коментарі.