Маленькі тролі і велика повінь
- Автор: Янсон Туве Марика
- Серия: Мумі-тролі #1
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 966-8476-07-2
- Переводчик: Наталя Романівна Іваничук
- Жанр: Детская проза
Электронная книга - «Маленькі тролі і велика повінь». Краткое содержание книги:
— Здається, розпогоджується! — озвалося Крихітне Звірятко, намагаючись перевести розмову в приємніше русло. (Йому було соромно, що воно не брало участі в порятунку).
Так воно й сталося: хмара розкололася, з-поза неї на землю упав сонячний промінь, потім ще один, і сонячне сяйво залило неозоре водяне плесо, яке враз запарувало.
— Ура!!! — закричав Мумі-троль. — Ось побачите, усе владнається!
Налетів легенький вітерець, розвіяв хмари і загойдав верхівками дерев, обважнілими від дощу. Збурунені води вляглися, десь знову заспівала якась пташка, а кішка тихесенько муркотіла, ніжачись на сонці.
— Треба вирушати в дорогу, — рішуче звеліла Мама. — Ми не можемо гаяти часу, чекаючи, доки спаде вода. Залазьте на крісло, дітоньки, і я виведу вас у море.
— Я залишуся тут, — позіхнула кішка. — Не варто намарно метушитися. Подамося додому, як підсохне земля.
Її п’ятеро кошенят, які вже трохи відігрілися під сонцем, попід водилися, так само солодко позіхаючи.
Мама Мумі-троля відштовхнула крісло від берега.
— Добре пильнуйте! — застерегло Крихітне Звірятко.
Воно видряпалося на спинку крісла і роззиралося довкола, бо йому спало на думку, що у воді після повені можна знайти щось вартісне. Скажімо, скриню, наповнену коштовностями. А чом би й ні? Крихітне Звірятко щосили напружувало зір. Ген вдалині у морі щось зблиснуло, і воно, тремтячи від збудження, зарепетувало:
— Пливімо туди! Там щось блищить!
— Ми нікуди не встигнемо, якщо підбиратимемо геть усе, що плаває у воді, — зауважила Мама Мумі-троля, однак повеслувала у тому напрямку, бо була Доброю мамою.
— Якась стара пляшка, — розчаровано мовило Крихітне Звірятко, підчепивши хвостом знахідку.
— І нічого смачненького всередині, — додав Мумі-троль.
— Хтозна, — споважніла Мама. — Це не проста пляшка, а пляшкова пошта. Усередині лежить лист.
Вона вийняла з торбинки коркотяг і відкоркувала пляшку. Тремтячими лапками розгорнула на колінах аркуш паперу й голосно прочитала:
«Хто знайде це послання, благаю вас, порятуйте мене! Мій гарненький будиночок знесла повінь, я сиджу самотній, голодний, змерзлий на дереві, а вода піднімається усе вище.