Маміглапінатапеї, або Любов у київській комуналці
- Автор: Клименко Люба
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Дуліби
- ISBN: 978-617-7310-10-4
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Маміглапінатапеї, або Любов у київській комуналці». Краткое содержание книги:
— Яка на цей раз? — питала ДОРАРОНОВНА.
— Така, як всігда! — відповіла БАБШУР. — Обикновенна. Щас ВАЛІК вийде і скаже: «Тьотьшур, нажар сала з луком, пожалуста, і вбий два яйця! В долгу не останусь!»
І в цей момент із ВАЛІКОВОЇ кімнати висунулася кучерява голова:
— БАБШУР, нажарь сала с луком, пажалуста, і вбей два яйца! В долгу не останусь!
ДОРАРОНОВНА заклекотіла своїм грудним сміхом, і її три підборіддя затряслися.
ВАЛІК озирнувся по коридору і побачив мене:
— Малой, сгоняй за мороженым!
— А шо мне будет?
— Купи три морожена (так ми казали — по-київськи), третье — твоё!
Я — ноги в руки, і в гастроном.
Я вже у третьому класі, й мені цікаво, що ВАЛІК робить із «бабою».
ВАЛІК був холостяком, «бессменным работником ЖЕКа», що означало, що його могли викликати на роботу в будь-яку хвилину, незалежно від того, чи його зміна сьогодні, оскільки, як правило, його напарник був «змінним працівником ЖЕКу», тобто довго там не затримувався. Електромонтьор ВАЛІК мав відповідний «електричний» секс, який мене дуже цікавив. Ясно, що заглянуть у КАПТЬОРКУ мені було нереально, то лишалося лише слухати коментарі БАБШУР і ДОРАРОНОВНИ, які, чесно кажучи, збуджували мене не менше, ніж спостереження за сексом ДЯДЬМІШ.
— О, началося, — прокоментувала БАБШУР, коли зарипіла залізна сітка на ліжку в КАПТЬОРЦІ.
Рипіння під ВАЛІКОМ та відвідувачками КАПТЬОРКИ було точним і ритмічним, яким мають бути рухи вправного електрика.
Як тільки починався перший рип, ДОРАРОНОВНА починала рахувати:
— Раз, два, три, чотири, пять… Начінаю вас ї…
БАБШУР закінчувала:
— …бать.
Тоді вони вичікували ще кілька рипів (і це нагадувало дитячу гру «Море волнуется раз… морская фигура замри» — вони завмирали, хто з чим (консервним ножем у консервній банці, запаленим сірником у руках або котлетою в роті), й ДОРАРОНОВНА завершувала віршик:
— Пять, чотири, три, два, раз. Вот і весь твой ОРГАЗМ.
Після того море починало «волнуватися» знову: консервний ніж дорізав метал кришки тушонки, запалений сірник запалював газову колонку, а котлета в роті дожовувалася зубами або вставною щелепою.
З легкої руки ДОРАРОНОВНИ секс електромонтьора ВАЛІКА був названий КОРОТКОЄ ЗАМИКАНІЄ.
Потім у каптьорці жила дворнічка ВАЛЯ з чоловіком ЛЬОНЬКОЮ. Складалося враження, що в них ніколи нічого не виходило, їм, як в анекдоті про недолугого танцюриста, все заважало.
Усе починалося з «романтіки». На кухню виходила ВАЛЯ, щоб «пожарить оладушки», тобто посмажити млинці. Судячи з історії нашої спільнокухні, «жарені оладушки» були верхом кулінарного мистецтва дворнічки і в часи відсутності наркотичних засобів — афродизіаком.
Оладушки з кухні, задимленої від нерафінованої олії, яка конала на старій чавунній сковорідці, перекочовували в КАПТЬОРКУ, де вживалися під «чакушечку» (цей факт з’ясовувався пізніше, коли порожня пляшечка опинялася в спільносмітнику).
Рипіння ВАЛІ і ЛЬОНЬКИ на металевій сітці називалося, з легкої руки вчительки фізики ДОРАРОНОВНИ, БРОУНОВСКОЄ ДВІЖЕНІЄ. А у віршованій формі (до якої завжди прагнула душа ДОРАРОНОВНИ): БРОУНОВСКОЄ ДВІЖЕНІЄ — СПЛОШНОЕ НЄДОРАЗУМЄНІЄ.
Через деякий час після початку броунівського руху з КАПТЬОРКИ долинав інтимний діалог:
— Бл…! Как растібаєцца твой ліфчік?
— Как кто-то їб…ца, так он і растібаєцца!
— Йа, твою мать, ну всьо, настроєніє ти іспортіш в самий отвєтствєнний момент!
— Бл… Ти оторвал пугвіцу с ліфчіка, скотіна!
— Тіхо, тіхо, получаєцца!
— Та пошол ти на хєр!..
Вся кухня знову завмирала — хто з «гарячою содою» (радянським «Містером Мускулом») над мийницею, хто з шатківницею, хто з м’ясорубкою.
ВАЛЬКА вибігала з КАПТЬОРКИ — червона і розпатлана — на кухню, де сцена «МОРСКАЯ ФІГУРА ЗАМРІ» моментально «розмиралася», БАБШУР «какнівчьомнєбивало» шаткувала ножем капусту, а ДОРАРОНОВНА незворушно крутила м’ясо на «каклєткі».
Атласний бюстгальтер ВАЛІ знала вся квартира. Він у неї був один, з «чужого плеча», а точніше, з чужих жіночих опуклостей. Застібався на один старий костяний ґудзик та велику вручну скручену петельку, яка періодично рвалася.
БАБШУР мовчки йшла в свою кімнату і так само мовчки виносила велику товсту голку з великою товстою ниткою, щоб ВАЛЬКА змогла знову накрутити петельку для кістяного ґудзика свого ліфчика.
Ще одними мешканцями КАПТЬОРКИ була ЖЕКівська пара: ЛІФТЬОРША КУНІЦИНА і ЛІФТЬОР КУНІЦИН.
ЛІФТЬОРША КУНІЦИНА, розпатлана і розхристана, курила, як паровоз, «Пріму» на сходах чорного ходу. І коли їй ДОРАРОНОВНА інтелігентно натякала, що дим іде в кухню словами «Деточка, так много куріть врєдно!» — та, активно вібруючи папіросою, затисненою між двома прямими пальцями лівої руки, мало не ридала: