Карти на стіл
- Автор: Кристи Агата
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Клуб семейного досуга
- Переводчик: Лілія Яким
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Карти на стіл». Краткое содержание книги:
Ну і наш третій тест, який багато в чому допоміг нам із суперінтендантом, – це було розслідування попередніх злочинів наших підозрюваних для встановлення схожості почерку вбивці. Тут ми маємо подякувати суперінтендантові Баттлу, місіс Олівер та полковнику Рейсу. Коли ми обговорювали цю тему з моїм другом Баттлом, він зізнався, що почувається розчарованим, оскільки між трьома попередніми злочинами та вбивством містера Шайтани не було зв’язку. Але насправді це не так. Два інші вбивства, які Робертс скоїв у минулому, якщо до цих історій придивитися ретельніше і з точки зору психології, а не якихось матеріальних фактів, насправді виявляються майже ідентичними. Їх також можна класифікувати як публічні вбивства, так би мовити. Лікар без будь-яких пересторог заходить у вбиральню до своєї жертви під час свого формального візиту, щоб начебто помити руки, і там заражає помазок для гоління. Далі вбивство місіс Креддок під прикриттям щеплення від тифу. І знову все робиться доволі відкрито, можна сказати – на очах усіх людей. Цей чоловік завжди реагує однаково. Почуваючись загнаним у кут, він користується першою-ліпшою нагодою й одразу діє – щоразу це відвертий, відчайдушний і дещо нахабний блеф – точно так само він грає і в бридж. Як і в грі, так і в убивстві Шайтани він іде на ризик, і його ризик виправдовується. Він завдає ідеального удару в ідеально правильний момент.
Отож, коли я вже майже цілком запевнився, що вбивця саме Робертс, місіс Лоррімер запрошує мене до себе й доволі переконливо звинувачує себе в убивстві Шайтани! Я сам заледве у це не повірив! Власне кажучи, на хвилину чи дві я таки повірив у її слова, але потім мої маленькі сірі клітинки знову заворушилися. Цього не могло бути, і це дійсно була неправда!
Однак вона сказала дещо, що все-таки заплутувало справу.
Вона запевнила мене, що на власні очі бачила, як убивство того вечора скоїла Енн Мередіт.
І лише наступного ранку, коли я стояв біля ліжка небіжчиці, я нарешті зрозумів, як же може бути так, що я все-таки мав рацію, але й місіс Лоррімер не збрехала щодо цього.
Енн Мередіт підійшла до каміна… і там вона побачила, що містер Шайтана вже був мертвий! Вона нахилилася над ним, можливо, простягнула руку до блискучої головки коштовної шпильки.
Вона вже от-от збиралася закричати, але не закричала. Вона пригадала слова, сказані Шайтаною за вечерею. Можливо, він залишив якісь компрометувальні документи. А у неї ж бо був мотив бажати йому смерті. Всі скажуть, що це вона його вбила. Тож вона злякалася й промовчала. Тремтячи від страху й невідомості, вона повернулася на своє місце за столом.
У підсумку місіс Лоррімер має рацію, оскільки вона, як їй здалося, бачила скоєний злочин, але і я теж маю рацію, бо насправді вона нічого такого не бачила.
Якби Робертсові вистачило витримки на цьому зупинитися, ймовірно, ми ніколи не змогли б пов’язати цей злочин із ним. Ми могли б викрити його, хіба що вдаючись до блефу й інших винахідливих прийомчиків, але це не точно. В будь-якому разі я доклав би до цього всіх зусиль.
Але він почав нервуватися й знову зробив занадто велику заявку, не маючи відповідних карт. Відтак гра не пішла, і він сильно опустився вниз.
Без сумніву, йому було неспокійно. Він знав, що Баттл усе винюхував про нього. Він розумів, що так триватиме й далі, що поліція продовжуватиме пошуки і, можливо, якимось дивом натрапить на сліди його попередніх злочинів. Так йому в голову сяйнула чудова ідея повісити все на місіс Лоррімер. Своїм професійним оком він, звісно, не міг не помітити, що вона хвора і що жити їй залишалося не так уже й довго. Тож її бажання вибрати швидкий шлях, попередньо зізнавшись у скоєному, здавалося б таким природним! Отже, він добуває зразок її почерку, підробляє три однакові листи й прилітає щодуху до її будинку із самого раночку зі своєю історією про щойно отриманий лист. Він дає розпорядження покоївці зателефонувати в поліцію. Йому потрібно здійняти ґвалт, і йому це вдається. Перш ніж поліційний лікар приїжджає на місце події, справу вже зроблено. Доктор Робертс зустрічає поліцію з готовою розповіддю про свої начебто невдалі спроби повернути жінку до життя за допомогою штучного дихання. Все це має цілком правдоподібний вигляд і звучить доволі переконливо.