Шляхом «Леґенди»

Я часто зустрічався з провідником ЗЧ ОУН Степаном Бандерою, який дуже цікавився господаркою в теренах і наполягав, щоб господарка фінансами була якомога ощадна. Фінансові джерела ОУН були: вкладки членів, збірки на фонд ОУН і кожнорічна Коляда, яку проводили члени ОУН по громадах. Головним фінансово-господарським референтом в ЗЧ ОУН був Григорій Васькович, дуже солідний, обов'язковий і ощадний. Його книговедення було взірцеве.

Доводилося теж контролювати обласних референтів, які відповідали за збирання членських внесків, яких весь тягар полягав на кущевих. Розходи в теренах були тільки на покриття квитків на поїзд або автобус референтам ТПА як була потреба виїжджати в терен. Мою функцію головного контролера ЗЧ ОУН я сповняв до 1969 року. З своїх громадських і організаційних поїздок по Америці писав репортажі до газети «Америка». В суспільно-політичній і організаційній праці я був активний до 1993 р. В тому році моя дружина Оленка дістала параліч (строк) і я відійшов від всіх громадських занять і весь час присвятив опіці хворій дружині аж до її смерти в квітні 2003 р.

1954 р. складав під присягою зізнання перед Конгресовою Комісією про ліквідацію енкаведистами політичних в'язнів і тюрмі Бригідки у Львові в днях від 22–28 червня 1041 р. А у 1982 р. давав інтерв'ю для Лібе ТБ в Мюнхені про ту саму справу.

Тепер доживаю віку при доньці Данусі Васильківській в Бетезда (Меріленд).

Бетезда 2 січня 2005 р.