Тенета зради

— Я хотів сказати, що мені потрібно п'ятдесят тисяч лір — як аванс у рахунок моєї платні. — Платні лягавого, виловлювача злодіїв та повій. Об одинадцятій з Інверіго приїжджає його сестра, племінниця й Лівія; він хотів запросити їх на сніданок, а також купити їм якісь невеличкі подарунки.

— Але тебе ще не прийняли на роботу, — відповів Карруа, тоді підвівся, відчинив невеликий сейф під стіною і щось пошукав у ньому. — Підпиши, — сказав він Дуці, заповнивши бланк.

Дука взяв гроші; як тільки відчиняться крамниці, насамперед він купить собі сорочку, бо якщо Лоренца побачить його з оцими обтріпаними манжетами, то дуже засмутиться.

Карруа зиркнув на нього майже з ненавистю.

— Виходить, тепер ти наш колега. Дука поклав гроші до кишені.

— Дякую. Чи не міг би Маскаранті відвезти мене додому?

— Звичайно, синьйоре. — Карруа насмішкувато звернувся до Маскаранті: — Відвезіть нашого нового колегу додому.

Маскаранті підвівся. Уже біля дверей Дука сказав:

— Чи не зміг би ти щось зробити для неї? Хоча б щось? — Він говорив дуже несміливо.

— Що саме? — гаркнув Карруа.

— Я подумав, може, поки що тримати її окремо, не серед повій, — боязко запропонував Дука.

— А де я візьму їй окрему камеру, га? — сказав Карруа. — Наша клієнтура безперервно зростає, скоро ми триматимемо їх у дворі.

— Я подумав також, що ти міг би поговорити із слідчим, пояснити йому все як слід, — провадив Дука, — і подбати про адвоката. На твоє прохання за цю справу візьметься найкращий адвокат, не вимагаючи жодної ліри.