Три сили. Як виховують в успішних спільнотах
- Автор: Чуа Эми, Рубенфелд Джед
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-8-9
- Переводчик: Ирина Серебрякова
- Жанр: Культурология
Электронная книга - «Три сили. Як виховують в успішних спільнотах». Краткое содержание книги:
Інакше кажучи, за Вебером, успіх протестантів в Америці був успіхом Трьох сил. Причина, з якої пуритани важко працювали і відкладали гроші (контроль імпульсів) полягала в тому, що вони вважали себе особливими (вищість) і водночас мали це доводити буквально щомиті свого існування (загроженість). Вони мали показати всім: католикам, іншим протестантським сектам, своїй спільноті й самим собі, — що їх справді обрав Господь, і вони це робили за допомогою накопичення багатства834.
Вебер дійшов до пояснення протестантського економічного успіху культурними особливостями частково тому, що жодні інші версії не працювали. Він зауважив, що отримане у спадок багатство може частково, але не повністю пояснити нерівність між протестантами і католиками. Політичні або національні відмінності так само не впливали на успіх протестантів. Наприклад, не всі протестанти були англійцями і не всі англійці були багатшими і промислово розвиненішими за інших. Хоч ви розглядали гугенотів у Франції, хоч пуритан в Америці, хоч країни, де протестантів більшість або меншість — ви завжди знаходили один і той самий загадковий патерн протестантського економічного домінування — і він потребував пояснення в межах самої протестантської культури835.
Прикметна риса мормонського успіху в Америці полягає втому, що він також кидає виклик усім основним поясненням економічної продуктивності групи. Успіх мормонів явно не походить від особливостей відбору іммігрантів, адже більшість мормонів — не іммігранти. А що сказали б прибічники теорії про IQ? Що масова генетична мутація в штаті Юта зробила мормонів розумнішими за інших американців? Дослідники, як-от Джаред Даймонд, показали, як географічні умови можуть формувати економічну долю народу, однак важко було б навіть уявити, який вигляд мало би «географічне» пояснення успіху мормонів836.
Їхній успіх суперечить біологічним, географічним і демографічним поясненням, бо це успіх за моделлю Трьох сил. Загалом у мормонів і ранніх протестантів Три сили мають багато спільного. Мормони успадкували пуританське відчуття обраності, безмежну самодисципліну і не просто віру в те, що їх послали на землю з покликанням, а ще й у те, що досягнення мирського успіху, як сформулював письменник й історик Джеймс Керролл, «означає божественну прихильність»837.
Навіть час мормонського піднесення узгоджується з теорією Трьох сил. Лише у ХХ столітті Три сили консолідувалися в мормонській культурі, заклавши підвалини їхніх теперішніх величезних досягнень.
Нині жорстка самодисципліна — стабільна риса мормонської культури, що проявляється в їхній поміркованості, у дворічних виснажливих місіях, у консервативному ставленні до сексуальності, — контрастує з типовою для Америки поблажливістю. Проте жоден із цих елементів мормонства не утвердився аж до ХХ століття. «Слово мудрості» — писемну основу мормонських заборон алкоголю, тютюну, кави і наркотиків — сприймали лише як добру пораду, допоки Церква у 1921 році не зробила його дотримання обов’язковим для участі у храмових ритуалах838. Мормонський «родинний вечір удома»839 — вечір, який щотижня відводиться для співання гімнів, молитви і читання релігійних текстів з родиною — також з’явився на початку ХХ століття, як і заохочення мормонської молоді брати участь у діяльності церкви.
Упродовж ХХ століття відбувся прорив у місіонерській роботі840. За оцінками Церкви, у період між 1830 і 1900 роками у місіонерські поїздки вирушили приблизно 13.000 мормонів, між 1900 і 1950 роками — 50.000, а між 1950 і 1990 роками — 400.000, з 1990 року — мабуть, 650.000. Що ж до сексуальної свободи, то мормони були лібертінами і вдавалися до сексуальних практик, що жахали святенницьку Америку, аж поки Церква не заборонила полігамію у 1904 році841.
Відмова мормонів від полігамії також завершила процес, який можна назвати сепаратистською «фазою в Юті», коли мормони шукали у віддаленій долині Солт-Лейк прихистку від цілої країни, яка їх зневажала й атакувала. Коли проблему полігамії нарешті було вирішено, мормони обернулися до світу, вступаючи у взаємодію з Америкою, вішаючи державні прапори на будинку для молитов у Солт-Лейк-Сіті і налагоджуючи співпрацю з бойскаутами. У термінах Трьох сил можна сказати, що мормони ХІХ століття, як і аміші, знаходили прихисток у власній вірі, цінностях та ізоляції, байдужі до того, що думає про них решта країни. Однак у ХХ столітті набагато потужнішою стала одна із Трьох сил — загроженість.