Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
136 Фраза въ денв жлтвві зринає в Першій книзі Мойсеєвій: Буття ЗО: 14 та в Книзі пророка Ісаї 18: 4.
До Дмитра Автономовича Норова
Цей лист було вперше опубліковано в харківському виданні творів Сковороди 1894 р. Подаємо за списком, який зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка HAH України (ф. 86, № 25, лист іде під № 3).
137 Дмитро Автономович Норов - харківський генерал-губернатор. Призначений на цю посаду 10 липня 1775 р.
138 Очевидно, йдеться про справу влаштування Сковороди на посаду викладача додаткових класів Харківського колегіуму.
До Івана Григоровича [Диського]
Цей лист було вперше опубліковано Павлом Поповим на сторінках київського видання «Літературна критика» [див.: ПоповП. М. Неопублікований лист Сковороди// Літературна критика. - 1939. - Кн. 11. - С. 103-104]. Подаємо за копією XVIII ст., яка зберігається в Інституті рукопису Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського HAH України (ф. З, № 72075).
139 Див. прим. 1 до притчі «Убогій Жайворонок».
140 Трохи неточна цитата з Книги Йова 3: 23. Пор.: С/иертв во /иХжХ покой. Пор.: "смерть мужу єсть покой" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. -С. 715].
141 Говорячи про "мертвенное тВло", Сковорода має на думці слова: Иво сХцли въ т^/гЬ СЕ/ИЪ ВОЗДЫ^ае/ИЪ (1)ТАГЧаЄ/ИИ, П0НЄЖЄ не ^бфб/ИЪ СОВ/ІЄфИСА, НО ПОШВ/ІЄфИСА, да пожерто вХдетъ /иертвенное животб/иъ (Друге послання св. ап. Павла до коринтян 5: 4).
142 Неточна цитата з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 6: 10. Пор.: йкш ничтоже Й/ИХфЄ, А ВСА содержафе.
143 Говорячи про "малых сих", Сковорода, очевидно, має на думці слова: Е/іюдйте, дл не
пре^рите єдйнагш (СЗ) сй^ъ: гтікі во валіъ, йкш аггли й^ъ на нвсё^ъ ввшХ
видатъ /іицє оца /иоегш нвнагш (Євангелія від св. Матвія 18: 10).
144 Про смерть як людське "пристанище" писали ще грецькі та римські класики, наприклад, Сенека в «Моральних листах до Луцілія» (LXX, 3): "...це - гавань, якої іноді мусимо шукати самі, але відмовлятися від неї не повинні ніколи" [Ауцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. - Київ, 2005. - С. 233]. Ще більшого поширення ця метафора набуває в християнському письменстві. Наприклад, у Івана Златоуста "тиха гавань" здебільшого символізує смерть. Те саме й у старій українській літературі. "Не усомнВваюся, - писав, припустімо, Феофан Прокопович, - яко святій угодницы Божій, безпечалнаго онаго уже доплывшіи брега, аки обратившеся, посматривают на море житейскоє и нас, братію свою, волнующихся єще и бѣдствующих видят..." [Прокопович Ѳ. Слово в день святаго благовѣрнаго князя Александ-ра Невскаго // Оеофана Прокоповича, архієпископа Великаго Новаграда и Великих Лук... слова и рѣчи. - Санкт-Петербург, 1761. - Ч. 2. - С. 3; докладніше див.: УшкалоеА. Григорій Сковорода і антична культура. - Харків, 1997. - С. 76-85].
145 Див. прим. 137 до циклу «Басни Харьковскія».
146 Можливо, Сковорода має на думці слова: надежда /иоа СЗ гда (Плач Єремії 3: 18).
До Артема Дорофійовича [Карпова]
Цей лист було вперше опубліковано у виданні творів Сковороди 1861 р. Подаємо за копією, яка зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 1, арк. 63-64).
147 Артем Дорофійович Карпов - один із найзаможніших харківських купців, знайомий Сковороди.
148 Неподалік села Гусинки, біля урочища Великий ріг у Чорному лісі, була пасіка, на якій любив усамітнюватися Сковорода. Саме її він називав "Гусинською (Скринницькою) пустинею".
149 Див. прим. 40 до рубрики «Листи до Михайла Івановича Ковалинського» (лист № 8).
150 Окреслення "неключимьгй раб" зринає в Євангелії від св. Матвія 25: ЗО. Див.:
НЄК/ІГСчЙ/ИЛГО уЛЕЛ ввертите ВО Т/ИХ КрО/И^ШНКІКІ.
151 Сковорода має на думці приказки: "Не славна хата углами, славна пирогами" [Климентій ЗіновІів. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 238]; "Не красна изба углами, красна пирогами" [Пословицьг русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957.-С. 589, 700].
152 Див. прим. (11) до притчі «Убогій Жайворонок».
153 Див. прим. 168 до діалогу «Брань архистратига Михаила со Сатаною».
154 Соната (італ. sonata) - камерний твір для одного або двох інструментів, який має кілька частин, одна з яких засновується на протиставленні й розвитку двох тем, поданих у різних тональностях, а потім повторених в іншому тональному співвідношенні.
155 Книга пророка Єремії 13: 17.