Година Бика [Ілюстрації Олександра Дмитрієва]

Фай Родіс уособлювала ще один ступінь підвищення енергії й універсальності людини, яку свідомо виробляє суспільство, що уникає згубної спеціалізації. Фай Родіс в усьому здавалася міцнішою, твердішою від жінки ЕВК — і обрисами сильного тіла з міцним скелетом, і гордо піднятою головою на високій, але не тонкій шиї, і невблаганним поглядом очей, розставлених ширше, ніж у Веди, і відповідно ширшим чолом і підборіддям.

Окрім цих зовні архаїчних рис більшої психо-фізичної сили і міцності тіла, Родіс і внутрішньо відрізнялась від Веди Конг. Якщо до Веди кожен потягнувся б беззастережно й довірливо, то Родіс була немов відгороджена межею, для подолання якої необхідні впевненість і зусилля. Якщо Веда викликала любов з першого погляду, то Родіс — почуття глибокої поваги і певний острах.

Веда Конг звернулась до невидимих глядачів: «Дві пісні воєнного періоду ЕРС, недавно перекладені Тір Твістом. Мелодії залишені без змін».

Чиїсь руки передали Веді легкий музичний інструмент з широким плоским резонатором і струнами, напнутими на довгий гриф. З-під її пальців полинули довгі дзвінкі звуки простої і тужливої, як повільні сльози, мелодії.

«Молитва про кулю», — сказала Веда, і її низький дужий голос наповнив велику кімнату палацу.

То було звертання до якогось бога з благанням дарувати загибель у бою, адже в житті для людини вже більше нічого не лишалося.

— «Кулю смертельну пошли мені навстріч, бо ж милосердя безмірне твоє», — повторила Чеді. — Як могло суспільство довести людину, таку спокійну й хоробру, до молитви про кулю?