Моя участь у визвольних змаганнях 1917-1920

Поважну ролю в організації УГА, так в запіллі як і на фронті, відограло й наше патріотичне галицьке духовенство, яке все жило з народом та між народом, і тому при творенні рідної армії втілилося в її ряди понад 100 польових духовників. Ці власне духовники, через весь час наших Визвольних Змагань, ділили вояцьку долю й недолю армії, а в т. зв. Чотирикутнику смерти на Східній Україні з нечуваною посвятою піклувались хорими на тиф стрільцями і старшинами, несучи їм будьто фізичну поміч, як санітети, чи духовну розраду, як священики. Самі заражувались, хворіли і вмирали (около 40 померло), а нами опікувались і доглядали, сповідали та з Богом у вічну путь відправляли. Тому не диво, що в критичних большевицьких часах, армія не видала своїх польових духовників большевикам, хоч був такий приказ, але скрила їх у фронтових формаціях, як санітетів, писарів і т. д. та в той спосіб зберегла їх від большевицької заглади.