![Еристика [Мистецтво полеміки: Навч. посіб.] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/2/8/2/5/8/eristika-mistectvo-polemiki-navch-posib-download.jpg)
Еристика [Мистецтво полеміки: Навч. посіб.]
- Автор: Хоменко Ірина Вікторівна
- Год: 2001
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 966-7784-96-7
- Жанр: Философия
Электронная книга - «Еристика [Мистецтво полеміки: Навч. посіб.]». Краткое содержание книги:
Розрахований на студентів юридичних і гуманітарних факультетів, а також на широке коло спеціалістів, професійна діяльність яких пов'язана з впливом на людей завдяки спілкуванню, зокрема, полеміці: політиків, педагогів, журналістів, менеджерів тощо.
«Безпідставні аргументи» - це помилка, яка виникає в тому випадку, коли супротивники в процесі суперечки намагаються навести для обґрунтування власної точки зору такі аргументи, які не пов'язані з предметом суперечки.
«Правило щодо форми» - правило, що стосується форми аргументації/критики. Існує одне загальне правило щодо форми: відношення між аргументами та тезою повинно бути принаймні відношенням підтвердження (у випадку доведення/спростування це відношення повинно бути відношенням логічного слідування).
«Не підтверджую» - це помилка, яка виникає в тому випадку, коли між аргументами та тезою аргументації/ критики не існує зв'язку.
Розділ 4. Прийоми маніпулювання в суперечках
Маніпулювання - це вид взаємодії між співрозмовниками, коли один із них свідомо намагається проконтролювати поведінку, дії іншого, спонукає його поводитися так, як йому вигідно.
Прийом маніпулювання у суперечці - це будь-який прийом, за допомогою якого намагаються облегшити суперечку для себе і ускладнити її для співрозмовника.
Мовне маніпулювання - це маніпулювання, яке здійснюється шляхом свідомого і цілеспрямованого використання тих чи інших особливостей побудови і застосування мовних висловів.
Прийом «плавна зміна смислового значення вислову» - це прийом, сутність якого полягає у тому, що одне й те саме явище (ситуація, подія, дія) може бути описане за допомогою мовних висловів, які мають різне смислове значення.
Евфемізм (від грецьк. ευφημισμός - благоговійне мовчання, добра слава) - використання більш «м'якого», «прийнятного» мовного вислову для позначення певного предмету. За допомогою евфемізму цей предмет уявляється адресату більш «приємним» і менш загрозливим.
Пейоративний вислів - це «зворотний» евфемізм. Референт, денотат називається словом, яке завідомо містить негативну оцінку.
Прийоми «розмивання смислового значення» - це прийоми, сутність яких полягає у застосуванні в текстах мовних висловів без точного смислового значення. У різних знакових ситуаціях різні люди можуть їх зрозуміти по- різному. Окрім того, в різних ідеологіях смислове значення таких слів може значно відрізнятися. До таких висловів, як правило, відносять «лозунгові слова» і «пусті формули».
Прийом «синтаксичне перетворення» - це прийом, сутність якого полягає у виборі порядку слів у висловах, що застосовуються в процесі аргументації/критики як аргументи або теза.
Прийом «маніпулювання з агентом дії» - це прийом, який полягає у тому, що в процесі суперечки застосовують мовні конструкції, в яких відсутній агент дії, або, якщо агент дії вказується, то маніпулюють його місцем в мовній конструкції для того, щоб у вигідному для себе світлі зобразити реальну ситуацію, викликати у слухача різні емоційні стани.
Прийом «емоційний вплив» - це прийом, який полягає у використанні властивостей мовних висловів викликати у людей певні позитивні або негативні емоції.
Софізм - це навмисна помилка в аргументації/критиці.
Argumentum ad rem - це аргументи, що стосуються предмету спора, тези, яка захищається або критикується. Такі аргументи називають аргументами до справи, до суті справи. їх кваліфікують як коректні, саме вони повинні застосовуватися в раціональній суперечці.
Argumentum ad hominen - це аргументи, що не стосуються суті справи, вони не спрямовані на обґрунтування або критику тези суперечки. їх застосовують лише з однією метою - одержати перемогу в спорі. Такі доводи отримали загальну назву - аргументи до людини. їх так називають тому, що вони спрямовані на людину, на співрозмовника, його переконання, дії, поведінку тощо. Аргументи такого типу вважаються некоректними, їх застосування свідчить про те, що суперечка зі спору заради істини (діалектичної суперечки) перетворюється на спір заради перемоги (еристичну суперечку).
Брехливий аргумент - це прийом, який полягає у використанні в процесі аргументації/критики аргументу, хибність якого відома пропоненту/опоненту.
Існують різновиди цього прийому. До них відносяться: частково брехливий аргумент; безглуздий аргумент; тактичний брехливий аргумент; неприкритий брехливий аргумент; неправомірне звернення до науки; брехливий аргумент як передумова запитання; брехливий аргумент, що не промовляється; подвійна бухгалтерія; зв'язок аргументів; адвокатський аргумент.