Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”
- ISBN: 978-966-8533-71-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Глава 6 Адміністративні правопорушення, що посягають на власність
[У назву глави 6 внесено зміни згідно із Законом України № 4042-ХІІ від 25.02.94 p.]
Стаття 47. Порушення права державної власності на надра
Самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на надра, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[У статтю 47 внесено зміни згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 p.]
[У статтю 47 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]
Об’єктом правопорушення, передбаченого коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері державної власності на надра.
Стаття 13 Конституції України проголошує, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які перебувають у межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст. 1 Кодексу України «Про надра»). Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.
Державний фонд надр містить як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, зокрема, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, зокрема, техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин формується спеціально уповноваженим центральним орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Державний фонд надр формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр разом з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.
Надра надаються у користування для: геологічного вивчення, зокрема, дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, зокрема, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); задоволення інших потреб.
Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до п’яти років) і довгостроковим (до двадцяти років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами можуть бути продовжені. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше.