Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту

1. Передмова 1-4; зачаття і народження Йоана Христителя 5-25; 57-80; Благовіщення 26-38; Марія у Єлисавети 39-56

1 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами, 2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова, 3 вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле, 4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв. 5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета. 6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно. 7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі. 8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом, 9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити. 10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору. 11 Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. 12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього. 13 Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан. 14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть; 15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї, 16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. 17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.” 18 Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.” 19 Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість. 20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.” 21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині. 22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий. 23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому. 24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи: 25 “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.” 26 Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет, 27 до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія. 28 Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” 29. Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. 30 Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. 31 Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус. 32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, 33 і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.” 34 А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” 35 Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. 36 Ось твоя родичка Єлисавета - вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; 37 нічого бо немає неможливого в Бога.” 38 Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї. 39 Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. 40 Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. 41 І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом 42 і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. 43 І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? 44 Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. 45 Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.” 46 І мовила Марія: “Величає душа моя Господа 47 і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, 48 бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. 49 Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я. 50 Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його. 51 Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. 52 Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; 53 наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. 54 Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, 55 як обіцяв був батькам нашим -Авраамові і його потомству повіки.” 56 Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого. 57 Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина. 58 Її сусіди та родина почули, що Господь вияви�