Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Засвідчення
Засвідчення - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Засвідчення

Электронная книга - «Засвідчення». Краткое содержание книги:

Після тридцяти років єдиний контакт людини із Нуль-зоною — зловісним з вигляду краєм, оточеним невидимою межею, який таємниче поглинув усі ознаки цивілізації — відбувається тільки через серію експедицій під орудою засекреченої, аж майже забутої, урядової організації — Південного Округу. Внаслідок неспокійної дванадцятої експедиції, описаної в «Знищенні», в організації настає повний хаос. Джон Родрігес, новопризначений голова Південного Округу, працюючи зі зневіреною, проте відчайдушною командою, із серією невдалих допитів, стосами прихованих записів і годинами надзвичайно тривожних відеоматеріалів, починає проникати в секрети Нуль-зони. Але кожне відкриття змушує його протистояти неприємній правді про себе й організацію, якій він поклявся служити. У «Засвідченні», другій книзі трилогії Джефа Вандермеєра «Південний Округ», містяться відповіді на найгостріші питання… але ці відповіді далекі від обнадійливих.
1 ... 68 69 70 71 72 73 74 75 76 ... 120
Перейти на страницу:

Інші повернулися з буфету — Чіні — з грушею на тарілці та водою на замовлення. Керманич замислився: якщо наприкінці цього дня трапиться щось жахливе, і судово-медична експертиза спробує відтворити вміст їхніх шлунків, то Чіні буде схожий на метушливого птаха, Вітбі — на свиню, Сью — на схиблену на здоров’ї, а Ґрейс — просто на зубату рибу-гірелу. Ця жінка саме повернулася на своє місце й сиділа, тепер люто позираючи на Керманича, тримаючи поряд дві упаковки крекерів і каву, які лежали перед нею, так ніби Ґрейс планувала їх використати як свідчення проти свого візаві. Керманич опанував себе, намагаючись прояснити голову ковтком холодної води.

— Летючки щочетверга чи у четвер кожні два тижні? — спитав він, просто щоб перевірити чужий настрій і почати розмову. Він причавив автоматичний поштовх скористатися цим запитанням, щоб розпочати хитре й підступне розвідування департаменту моралі.

Але Ґрейс не хотіла розмовляти.

— Ви хочете почути історію, — мовила вона, і це не було запитанням. Вона мала такий вираз, ніби щось обмірковувала.

— Звісно, — сказав Керманич. — А чом би й ні? — Доки Чіні не заметушився поряд з ним, а Вітбі та Сью не стали одночасно здаватися зіщуленими і зменшеними, відвернувшись від Ґрейс, буцімто вона була магнітом, який їх відштовхував.

Її пильний погляд уп’явся в Керманича, і в того зникло бажання гризти грушу.

— Це стосується внутрішнього тероризму.

— Як цікаво, — промовив Керманич. — Я певний час спеціалізувався на внутрішньому тероризмі.

Вона вела своєї, от ніби Керманич ні слова не сказав:

— Оповідь про провалене завдання, трете в того оперативника, по завершенню місії. Це в нього не перше чи друге, а трете, тому немає жодних виправдань. У чому полягала його робота? Він мав спостерігати та робити звіти про сепаратистських поліціянтів на північно-західному узбережжі, в горах, але які спускалися до двох ключових міст для вербування. У Центрі вважали, що радикальні підрозділи цієї поліції мали достатньо бажання та ресурсів — поруйнувати судноплавство, підірвати будівлю, та багато ще чого. Жодних когерентних політичних поглядів чи бачення. Просто це переважно білі чоловіки-невігласи, віку як у студентів коледжу, але в коледжі не навчалися. Кілька жінок-радикалок, та ще жменька звичайних, яким і невтямки, що спало на думку цим невігласам. Немає поміж них нікого, хто був би отакий дурисвіт, як оцей оперативник.

Керманич так і вкляк на місці. Він став відчувати, нібито його обличчя лускається. Він нагрівався, розпікався, і полум’я, яке поколювало та викликало дрижаки, потроху розтікалося в нього по тілу. Чи вона хоче його підточити, не лишити від нього каменя на камені? На очах у цієї жменьки людей з Південного Округу, з якими він уже почав тримати певний лад?

Від Чіні почулися якісь роздратовані звуки — вислови його несхвалення того, куди це може завести. Вітбі мав вигляд незнайомця, прибулого з далекої чужини, і ось тепер він намагається донести до Керманича подробиці якоїсь прецікавої розмови, але співбесідник недосить близько, щоб її розчути — тож, даруйте, це не його провина.

— Звучить дуже знайомо, — сказав Керманич, бо так це й було, і він навіть знав, що буде далі.

— Оперативний елемент проникає до групи або частини групи, — мовила Ґрейс. — Знайомиться з певними людьми з її серцевини.

Сью, яка, насупившись, зосереджено спостерігала щось цікаве на килимі, підвелася, узяла тацю, примудрилася розвеселено і гречно, хоч і зненацька, попрощатися, та й полишила столик.

— Це нечесно, Ґрейс, несправедливо, ти знаєш це, — прошепотів Чіні, нахиляючись уперед, начебто здатний спрямувати слова лише до неї. — Це засідка. — Але, за власними розрахунками Керманича, це якраз було прозоро-чесно і справедливо. Дуже чесно і справедливо. Враховуючи те, що вони заздалегідь не обумовили базових правил.

— Цей оперативник починає ходити за цими друзями, і ось принагідно вони ведуть його до бару. Дівчина другого чоловіка в цій компанії полюбляє там випити. Вона у списку, він запам’ятав її фото. Але замість просто спостерігати за нею і звітувати, цей розумний-прерозумний оперативник ігнорує дані йому накази й заговорює з нею там, у барі…

1 ... 68 69 70 71 72 73 74 75 76 ... 120
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)