Версола. Книга 2. Мисливець 04M

Глава 9

— Ось тепер нормально — посміхнувся мисливець, спостерігаючи нову серію конвульсій і згортань в кільця — куля потрапила в рану від лазера і тепер ранка перетворилася на величезну рвану діру. Посперечався б на штуку бон, що такі ушкодження жодна регенерація не усуне і черв'ячкові недовго залишилося. А ось рушниця, гм… навіть і не знаю — мені здається, що цінник на неї дещо завищений: дванадцять штук за одиницю якось забагато…. хоча з іншого боку, якщо подумати: вбудований балістичний обчислювач з функцією трекінга, багатофункціональна просунута оптика, сам калібр — вже серйозно, та і глушник вище за всякі похвали. Можливо, що за такий набір прибамбасів і варто відвалити стільки грошей,… але я б стільки не дав — дорогий для мисливця, хоча мені вона дісталася практично дарма, хе-хе.

Прийшовши до думки, що мета нічної вилазки успішно досягнута, і лежати на даху більше не варто, повернувся назад до люка і пірнув в лоно свого «Хозуса», закривши кришку за собою — безпека, як не крути. Постеживши вже зсередини за змійкою ще півгодини, вирішив, що дивитися більше нема на що і слід вирушати спати — тепер справа за місцевими стерв'ятниками і іншими любителями свіжини і делікатесів. Ідею під'їхати ближче і відрізати собі трохи м'ясця на пробу відмів, коли погляд ненароком знову впав на голову монстра — бажання кудись виходити в момент випарувалося…. та і не факт, що черв'ячок непоганий на смак, не факт! Уранці, щільно поснідавши, розблоковував голосовий режим спілкування з 04М — просунутий кубик поводився учора цілком пристойно — за цілий день прислав всього три повідомлення на кристал, обіцяючи більше не давати про себе знати в особистий час людини — мило поговорили годинку, в основному про черв'ячка. Розумник адже все одно мав доступ до систем фургона і вже знав про те, що останню мішень зі списку благополучно підстрілили і скоро сировину повезуть на базу. Савана «їла» зміюку майже дві доби — вдень це були одні мешканці, а вночі підключалися до веселощів інші: в процесі спостережень Віктор знову помітив істот, що нагадували йому гіпертрофованих мурашок — він і в перший раз такого бенкету два роки тому бачив їх, і вже тоді вони його зацікавили.