Лицар Відображень
- Автор: Желязны Роджер Джозеф
- Серия: Хроники Амбера #9
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Лицар Відображень». Краткое содержание книги:
— Спочатку скажіть мені ще ось що.
— Що?
— Які військові сили привели Люка до влади?
— Найманці.
— Найманці Далта?
— Так.
— Тоді добро. Зі своєю вендетою проти Дому Амбера Люк покінчив, — сказав я. — І зробив це лише позавчора вночі, по своїй волі, поговоривши з Віаль. Тоді вона і дала йому перстень. Тоді я думав, що це повинно би перешкодити Джуліану намагатися вбити його, коли ми опинимося в Ардені.
— У відповідь на так званий ультиматум Далта щодо Люка і Ясри?
— Правильно. У мене і думки не було, що хтось міг задумати заздалегідь звести Люка з Далтом, щоб вони зуміли втекти і завдати нам удару. Це означало би, що навіть бійка була підстроєна… тепер же мені приходить в голову, що у Люка була можливість переговорити з Далтом до неї.
Рендом підняв руку.
— Зачекай, — сказав він. — Розкажи-но мені все з самого початку.
— Іде.
Що я і зробив. До того часу, як я закінчив, ми обидва виміряли майстерню кроками незліченну кількість разів.
— Знаєш, — сказав він потім, — здається мені, Ясра підстроїла все це до того, як почала свою кар'єру в якості предмета обстановки.
— Я думав про це, — сказав я, сподіваючись, що Рендом не збирається особливо загострювати увагу на тому, де вона зараз. І чим більше я думав, пригадуючи її реакцію на звістки про Люка після нашого рейду в Замок, тим сильніше відчував, що Ясра не тільки усвідомлювала, що діється, але навіть спілкувалася з Люком вже після мене.
— Зроблено все було дуже гладко, — зауважив Рендом. — Далт, напевно, діяв за старими наказам. Точно не знаючи, як дістатися до Люка або дізнатися, де Ясра, і отримати свіжі інструкції, він зважився на цей маневр, щоб відвернути увагу Амбера. Бенедикт міг ще раз викинути Далта, з колишньою майстерністю і куди успішніше.
— Вірно. Здогадуюсь, що як тільки справа дійшла до серйозних речей, вам довелося віддати належне супротивникові. Це значить, що Люку, напевно, не один раз доводилося поспіхом виробляти план — от він і придумав ту бійку, коли недовго спілкувався з Далтом в Ардені. Значить, насправді Люк управляв ситуацією, а нас змушував думати, що він бранець, і це заважало оцінити, якою загрозою для Кашера він був насправді — якщо вам завгодно поглянути на це так.
— А як ще можна на це дивитися?
— Ну, ви ж самі сказали, його претензії не зовсім незаконні. Що ви маєте намір вжити?
Рендом потер скроні.
— Вирушити слідом за ним і перешкодити коронації значило б викликати у всіх крайнє несхвалення, — сказав він. — Хоча цікавість у мене бере верх над іншими почуттями. Ти сказав, що цей хлопець вміє здорово садити в калюжу. Ти був там. Він що ж, заморочив Віаль голову і вона взяла його під свій захист?
— Ні, — сказав я. — Він, схоже, був здивований подібним жестом не менше мене. Люк припинив вендету ось чому: він відчував, що помста здійснена, їх честь відновлена, і що мати просто використовувала його, і через нашу дружбу. Ніхто не змушував його робити це. Я як і раніше думаю, що Віала дала йому кільце, щоб вендета припинилася і ніхто з нас не полював би на нього зі зброєю.
— Дуже на неї схоже, — сказав Рендом. — Думай я, що він використовує її у своїх цілях, я сам би добрався до нього. Тоді незручність з моєї сторони виявилася б ненавмисною і не заважала б мені жити спокійно. Я готував на трон Арканса, але в останню хвилину його відіпхнула убік людина, якій протегує моя дружина. Ще трохи — і створиться враження, що в самому центрі існують деякі розбіжності, а я терпіти цього не можу.
— Підозрюю, що Люк виявиться відмінним посередником у справах примирення. Ми досить добре знайомі і я знаю, що Люк врахує всі тонкощі. По-моєму, Амберу буде дуже легко мати з ним справу на будь-якому рівні.