Iнструкцiя про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку банкiв України

У цьому класi облiковуються казначейськi та мiжбанкiвськi операцiї банкiв. До казначейських iнструментiв належать: – готiвковi кошти; – банкiвськi метали; – цiннi папери, що рефiнансуються Нацiональним банком України; – кошти банку у Нацiональному банку України; – кошти Нацiонального банку України у банку. До мiжбанкiвських iнструментiв належать операцiї мiж банками: – кореспондентськi рахунки; – депозити; – кредити, у т.ч. фiнансовий лiзинг (оренда). До готiвкових коштiв належить готiвка в нацiональнiй та iноземнiй валютi, а також дорожнi чеки. Готiвка та дорожнi чеки облiковуються на окремих рахунках. У роздiлi Банкiвськi метали облiковуються дорогоцiннi метали, якi визначенi як банкiвськi згiдно з нормативними актами Нацiонального банку України. У цьому роздiлi не повиннi облiковуватися дорогоцiннi метали, якi знаходяться у сховищi банку за дорученням третьої сторони – вони облiковуються за позабалансовими рахунками. Iншi дорогоцiннi метали (лом, вироби iз дорогоцiнних металiв) облiковуються на аналiтичних рахунках третього класу – у роздiлi Товарно-матерiальнi цiнностi. У роздiлах Кошти у Нацiональному банку України та Кошти Нацiонального банку України вiдображаються активи та зобов'язання банку за операцiями з Нацiональним банком України. На кореспондентському рахунку банку у Нацiональному банку України облiковуються також обов'язковi резерви банку. Нацiональний банк України для досягнення цiлей грошово-кредитної полiтики з урахуванням попиту на кредитнi грошi, показникiв дохiдностi основних сегментiв грошового ринку, лiквiдностi банкiвської системи сам визначає необхiднi фiнансовi iнструменти, якi будуть використовуватись ним у стосунках з банками. У роздiлi Казначейськi та iншi цiннi папери, що рефiнансуються Нацiональним банком України, облiковуються цiннi папери, якi можуть прийматися Нацiональним банком України в обмiн на кошти. Перелiк таких цiнних паперiв i порядок їх рефiнансування визначаються Нацiональним банком України. Рахунки цього роздiлу не повиннi використовуватися для облiку цiнних паперiв, якi купленi i знаходяться на зберiганнi у банку за дорученням його клiєнтiв. Цi папери облiковуються за позабалансовими рахунками, а цiннi папери, якi не входять до перелiку цiнних паперiв, що рефiнансуються Нацiональним банком України, – за рахунками третього та четвертого класiв. ( Абзац преамбули класу 1 виключено на пiдставi Постанови Нацiонального банку N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001 ) ( Абзац преамбули класу 1 виключено на пiдставi Постанови Нацiонального банку N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001 ) Рахунки цього класу використовуються для облiку операцiй за розрахунками з клiєнтами (крiм банкiв) – суб'єктами господарської дiяльностi, органами загального державного управлiння та фiзичними особами. До суб'єктiв господарської дiяльностi належать усi юридичнi особи, в тому числi неприбутковi органiзацiї та установи, а також пiдприємцi, якi здiйснюють свою дiяльнiсть без створення юридичної особи. За рахунками класу 2 облiковуються кредити та аванси (кредити, що не пiдкрiпленi кредитними угодами), субординованi кредити, позики, позички, iншi кредитнi операцiї, бюджетнi кошти, депозити, кошти на транзитних рахунках. 1. Кредити в поточну дiяльнiсть – кредити, наданi позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для фiнансування поточних активiв у разi розриву мiж часом надходження коштiв та здiйснення затрат. Наприклад, кредити в поточну дiяльнiсть включають овердрафти, кредити, наданi за постiйними кредитними лiнiями на купiвлю сировини та iнших виробничих запасiв, на сезоннi затрати або на рефiнансування комерцiйного кредиту мiж пiдприємствами (врахування векселiв, факторинг). У Планi рахункiв кредити в поточну дiяльнiсть облiковуються в такому розрiзi: рахунки за овердрафтом; – операцiї РЕПО; – врахованi векселi; – факторинговi операцiї; – кредити за внутрiшнiми торговельними операцiями; – кредити за експортно-iмпортними операцiями, якi, наприклад, включають: облiк платiжних документiв, виписаних експортерами; кредити постачальникам пiд контракти за експортом; кредити на вивчення iноземних ринкiв та на покриття витрат iз складування експортних товарiв; кредитування iноземних операцiй у формi купiвлi у експортера векселiв, якi акцептованi iмпортером; кредити за документарними акредитивами, валютнi кредити експортерам та iмпортерам i пiд контракти за експортом та iмпортом тощо; – iншi кредити в поточну дiяльнiсть. 2. Кредити в iнвестицiйну дiяльнiсть – кредити, наданi позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах при здiйсненнi ними iнвестицiйних вкладень. У Планi рахункiв вони облiковуються за такими рахунками: – кредити на будiвництво та освоєння землi; – кредити на купiвлю будiвель, споруд, обладнання та землi; – фiнансовий лiзинг (оренда). За рахунками другого класу окремо видiленi рахунки для облiку коштiв державного та мiсцевих бюджетiв. Депозити iнших клiєнтiв класифiкованi за видами. 1. Кошти до запитання клiєнтiв банку: – поточнi рахунки; – кошти в розрахунках; – цiльовi кошти; – iншi кошти. 2. Строковi депозити клiєнтiв банку i операцiї РЕПО: – кошти, отриманi вiд клiєнтiв за операцiями РЕПО; – короткостроковi депозити; – рахунки за довiрчими операцiями; – довгостроковi депозити; – iншi. Ощаднi (депозитнi) сертифiкати облiковуються за рахунками третього класу. Iнша дебiторська та кредиторська заборгованiсть i транзитнi рахунки за операцiями з клiєнтами видiленi окремими роздiлами. Капiтал банку – залишкова вартiсть активiв банку пiсля вирахування всiх його зобов'язань. Цей клас складається з двох роздiлiв: Роздiл 50 – Статутний капiтал та iншi фонди банку. Роздiл 51 – Результати переоцiнки. Загальнi резерви та прибуток минулих рокiв – це кошти, що мають забезпечувати зобов'язання банку та покривати збитки. Прибуток чи збиток минулих рокiв – це залишковий результат дiяльностi банку за минулi роки. Результат поточного року формується за рахунок чистого прибутку, що визначається як рiзниця мiж доходами (рахунки шостого класу) та видатками (рахунки сьомого класу), що визнаються за правилами фiнансового облiку. На рахунках прибутку вiдображається економiчний, а не касовий прибуток. Економiчний прибуток є показником ефективностi дiяльностi банку за вiдповiдний перiод. Рахунки цього класу можуть кореспондувати з дебiторами, кредиторами та рахунками готiвкових коштiв лише у разi сплати дивiдендiв та внескiв вiд акцiонерiв, збiльшення капiталу банку шляхом переоцiнки активiв. У будь-якому iншому разi рахунки п'ятого класу кореспондують тiльки мiж собою. Усi доходи банку вiдображаються в бухгалтерському облiку за рахунками класу 6 Доходи незалежно вiд порядку їх оподаткування. Банки самостiйно визначають порядок формування аналiтичних рахункiв та їх детальну характеристику за балансовими рахунками класу 6 внутрiшнього плану рахункiв вiдповiдно до затвердженої облiкової полiтики банку. За кредитом рахункiв проводяться суми доходiв, якi належать до звiтного перiоду. За дебетом рахункiв проводяться суми зменшення доходiв або суми збиткiв, що виникають за торговельними операцiями (група рахункiв 620), пiд час зарахування результатiв роботи за звiтний рiк, що облiковуються на рахунках 5040 Прибуток звiтного року, що очiкує затвердження або 5041 Збиток звiтного року, що очiкує затвердження. Доходи i витрати Усi доходи i витрати банку включаються до класу 6 i 7 незалежно вiд порядку оподаткування. Доходи – це збiльшення економiчних вигод протягом звiтного перiоду у формi припливу або зростання активiв, або зменшення зобов'язань, що спричиняють збiльшення капiталу i не є внесками акцiонерiв. Витрати – це зменшення економiчної вигоди у звiтному перiодi у формi вiдпливу або використання активiв, або виникнення заборгованостi, що ведуть до зменшення власного капiталу i не є розподiленням мiж акцiонерами. Усi операцiйнi доходи i витрати дiляться на банкiвськi та небанкiвськi. До банкiвських належать доходи i витрати, безпосередньо пов'язанi з банкiвською дiяльнiстю, визначеною Законом України Про банки i банкiвську дiяльнiсть ( 872-12 ). Небанкiвськi доходи i витрати можуть включати iншi доходи i витрати, якi не вiдносяться до основної дiяльностi банку, але забезпечують здiйснення банкiвської дiяльностi. Обороти i залишки за рахунками доходiв i витрат накопичуються з початку звiтного року i в кiнцi року закриваються на рахунок N 040 Прибуток чи збиток минулого року, що очiкує затвердження. Сума доходiв i витрат банку за операцiями мiж фiлiями та установами одного банку у консолiдованому балансi банку – юридичної особи на звiтну дату повинна дорiвнювати нулю. Детальну характеристику аналiтичних рахункiв класiв 6 i 7 внутрiшнього плану рахункiв банки розробляють самостiйно вiдповiдно до затвердженої облiкової полiтики банку. ( Преамбулу доповнено абзацом згiдно з Постановою Нацiонального банку N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001 ) ( Роздiл I виключено на пiдставi Постанови Нацiонального банку N 120 ( z0261-03 ) вiд 19.03.2003 ) II. Небанкiвськi операцiйнi доходи i витрати Небанкiвськi операцiйнi доходи (витрати) дiляться на такi групи: – адмiнiстративнi витрати; – iншi небанкiвськi операцiйнi доходи (витрати). Адмiнiстративнi витрати – це витрати, пов'язанi iз забезпеченням дiяльностi банкiвської установи. До них належать: витрати на утримання персоналу (заробiтна плата, премiї); сплата податкiв та iнших обов'язкових платежiв, крiм податку на прибуток; витрати на утримання та експлуатацiю основних засобiв та нематерiальних активiв; iншi експлуатацiйнi витрати (роботи i послуги, що використовуються банком у процесi його комерцiйної дiяльностi, SWIFT, винагорода посередникам, охорона тощо). Iншi небанкiвськi операцiйнi доходи (витрати) виникають у процесi здiйснення небанкiвських операцiй, якi є складовою дiяльностi банку. До них належать: доходи (витрати) вiд продажу основних засобiв, нематерiальних активiв i фiнансових iнвестицiй (вкладень у цiннi папери на iнвестицiї, в асоцiйованi i дочiрнi компанiї); вiд орендних операцiй; доходи вiд продажу окремих небанкiвських послуг (аудиторськi послуги, пiдтримка програмного забезпечення, консультацiї нефiнансового характеру тощо) та iнших операцiй. III. Створення резервiв Створення резервiв – це визнання витрат для вiдображення реального результату дiяльностi банку iз урахуванням погiршення якостi його активiв або пiдвищення ризиковостi його операцiй. Резерви формуються пiд знецiнення заборгованостi за кредитами, втрат вiд знецiнення цiнних паперiв та пiд iншу сумнiвну дебiторську заборгованiсть, яка визначається у цей звiтний перiод. IV. Непередбаченi доходи i витрати Доходи (витрати) вважаються непередбаченими, якщо вони вiдповiдають таким ознакам: – виникають у разi надзвичайних подiй i мають одноразовий характер – прибуток (збиток) буде визначений тiльки за фактом подiй; – не повторюються по сутi (наприклад, виникли через змiни у правилах бухгалтерського облiку активiв i пасивiв). Непередбаченi доходи i витрати не можуть бути прийнятi до уваги для фiнансової оцiнки банку. Визнання доходiв i витрат Доходи та витрати мають визнаватися такими, що належать до того звiтного перiоду, до якого вони вiдносяться, незважаючи на те, коли отримується або виплачується готiвка чи її еквiвалент. Установи, що звiтують, вiдносять до вiдповiдної статтi звiту нарахованi суми доходiв i витрат за кожним фiнансовим iнструментом на кожну звiтну дату в межах принципу обережностi. Винагороди, комiсiйнi та iншi прибутки реєструються в мiру виконання операцiй. Дивiденди, якi отримуються, визнаються в тому перiодi, в якому банк отримує iнформацiю про їх оголошення. Обороти i залишки за рахунками доходiв i витрат накопичуються з початку звiтного року i в кiнцi року закриваються на рахунок N 5900 Результат поточного року. ( Клас 5 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановами Нацбанку N 520 ( v0607500-99 ) вiд 16.12.98, N 244 ( z0398-00 ) вiд 14.06.2000, N 472 ( z0942-00 ) вiд 07.12.2000, N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001, N 338 ( z0780-02 ) вiд 10.09.2002, N 510 ( z0003-03 ) вiд 16.12.2002, N 120 ( z0261-03 ) вiд 19.03.2003, N 356 ( z0796-03 ) вiд 20.08.2003 ) Усi витрати банку вiдображаються в бухгалтерському облiку за рахунками класу 7 Витрати незалежно вiд порядку їх оподаткування. Банки самостiйно визначають порядок формування аналiтичних рахункiв та їх детальну характеристику за балансовими рахунками класу 7 внутрiшнього плану рахункiв вiдповiдно до затвердженої облiкової полiтики банку. За дебетом рахункiв проводяться суми витрат. За кредитом рахункiв проводяться суми зменшення витрат та списуються суми витрат пiд час формування результату роботи за звiтний рiк, якi зараховуються на рахунки 5040 Прибуток звiтного року, що очiкує затвердження або 5041 Збиток звiтного року, що очiкує затвердження. Згiдно iз мiжнародними стандартами бухгалтерського облiку елемент активу або пасиву проводиться на рахунках балансу у тому разi, якщо вiн задовольняє двi вимоги: 1. Iмовiрно, що банк отримає або втратить будь-яку майбутню економiчну вигоду (наприклад, грошi), пов'язану з цим елементом активу або пасиву. 2. Цей елемент активу або пасиву має вартiсть, яка може бути досить точно вимiряна. Елементи активу або пасиву, якi не задовольняють цi двi вимоги, облiковуються за позабалансовими рахунками. За рахунками дев'ятого класу облiковуються: – Вимоги та зобов'язання банку, якi можуть виникнути в майбутнi перiоди та за якими банк зазнає ризику. – Документи i цiнностi. – Розрахунки за операцiями з приватизацiї. Бухгалтерський облiк операцiй за позабалансовими рахунками, як i за балансовими, ведеться за системою подвiйного запису. Позабалансовi рахунки кореспондують тiльки мiж собою. Характеристика рахункiв – актив або пасив визначається таким чином: – позабалансовий рахунок – активний, якщо при переведеннi його на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок N 9020 Гарантiї, що наданi клiєнтам – активний, тому що у разi, якщо клiєнт виявиться неплатоспроможним, банк буде змушений платити за наданою гарантiєю i буде дебетувати рахунок балансу Сумнiвна заборгованiсть за виплаченими гарантiями або Iнша дебiторська заборгованiсть за операцiями з банками. ( Абзац iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою Нацбанку N 338 ( z0780-02 ) вiд 10.09.2002 ) – позабалансовий рахунок – пасивний, якщо при переведеннi його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок N 9110 Зобов'язання з кредитування, якi отриманi вiд банкiв – пасивний, тому що у разi, якщо банк скористається, наприклад, кредитною лiнiєю, вiн буде кредитувати рахунок балансу з групи N 162 Кредити, якi отриманi вiд iнших банкiв. ( Абзац iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою Нацбанку N 338 ( z0780-02 ) вiд 10.09.2002 ) Для вiдображення операцiй за системою подвiйного запису використовуються рахунки роздiлу N 99. Позабалансовi рахунки можуть також кореспондувати мiж собою без використання контррахункiв Усi рахунки дев'ятого класу подiляються на 3 частини: 1. Рахунки роздiлiв 90-95 використовуються для облiку операцiй, якi є ризиковими для банку. Це зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, як, наприклад, кредитнi лiнiї, дозволений овердрафт, непокритi безвiдкличнi акредитиви, рiзнi гарантiйнi зобов'язання, зобов'язання за цiнними паперами, спотовi, форварднi та умовнi контракти з купiвлi-продажу iноземної валюти й iнших фiнансових iнструментiв. Рахунки роздiлiв 90-95 можуть бути активними або пасивними. За рахунками роздiлiв 90-95 облiковуються операцiї лише за угодами, якi мають юридичну силу. ( Абзац iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою Нацiонального банку N 120 ( z0261-03 ) вiд 19.03.2003 ) 2. Рахунки роздiлiв 96-98 використовуються для облiку документiв, цiнностей та розрахункiв за операцiями з приватизацiї. Всi рахунки цих роздiлiв активнi. 3. Рахунки роздiлу 99 використовуються для облiку позабалансових операцiй на контррахунках, якi використовуються для подвiйного запису. Контррахунки вiдкриваються в аналiтичному облiку у будь-якому розрiзi на розсуд банку. Наприклад: – у розрiзi контрагентiв – тодi на контррахунку кожного контрагента буде вiдображатися позицiя банку за позабалансовими зобов'язаннями i вимогами до цього контрагента; – у розрiзi фiнансових iнструментiв; – як технiчнi рахунки без аналiтичного змiсту.