Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
980 Як то звикли робить легковажні жінки:
Вони двері свої прихиливши ледь-ледь,
У щілинку вузьку визирають собі.
А довірся лукавим - і тут же вони
Поховаються всі!
Обмини їх - вони визиратимуть знов.
Не глумись так над нами, богине, хоч ти.
Трігей
А в усій своїй величі гордо постань
Перед нами, - в тобі ж ми не чуєм душі, [289]
За тобою тужили ми, сльози лили
990 літ тринадцять підряд.
Припини ворожнечу, й тобі ми дамо
За той подвиг ім'я - Усмирителька війн.
Увільни нас од злоби, брехні й підозрінь,
Не дозволь, щоби ми
Обмовлялись взаємно, меткі на язик.
Поверни нам той сік, що в крові своїй чув
Кожен еллін колись:
Розуміння і дружби взаємної сік,
У серця наші чуйність колишню вдихни.
1000 Хай наш ринок потоне в усякім добрі,
Хай рясніють на ньому гранати, грушки,
Свіжі яблука, дині, мегарський часник,
Одежина всіляка дрібна для рабів.
Хай з Беотії знову нам безліч несуть
Каченят, гусенят, голубів і чирят.
Хай копайські вужі примандрують в кошах.
Тим заваленим ринком посунемо й ми
Метушливим, крикливим, хапливим гуртом.
Ось і Моріх, Главкет і Телей тут як тут,
1010 Ласуни славнозвісні. А вже після всіх
Запізнілий Меланфій надсуне. Та ба! -
Вже розпродано все, і в розпуці тоді
Він заводить плаксиво з «Медеї» таке:
«О пропав я, пропав! Сиротою зоставсь!
Не побачу вже тих, що в городі зросли!»
І тоді всі довкола регочуть.
Нехай, богине, все це стане дійсністю!
(До раба).
Візьми ножа і вправно, по-різницькому,
Заріж козлятко.
Раб
Ні, не можна.
Трігей
Як це так?
Раб
Ю2о д так Богиня Миру кров'ю бридиться
І вівтарем кривавим. [290]
Трігей
То всередину
Зайди і, заколовши, м'ясо винеси.
Козлятко ж ціле лишиться хорегові.
АНТИСТРОФА
Друга половина хору
А ти отут, біля дверей, візьмись уже
за діло:
Понаколюй- полін, потім вогнище зладь
І все інше придбай для обряду.
Трігей
Погляньте, як я дрова склав, неначе жрець
справдешній.
Друга половина хору
Ну, аякже? Без сумніву, так. Чи ж не ти
На всі руки мастак? Чи ж тобі позичать
юзо Розторопності, вміння, снаги,
Сили духу у праці й нещасті?
Трігей
А дрова вже взялись огнем: Стілбіда
дим задушить,
Ось тільки стіл ще принесу - й раби
не знадобляться.
Друга половина хору
Ну як не похвалить його,
Що так на совість потрудивсь
Заради того, щоб з біди
Священне місто врятувать?
Довіку буде гідний він захоплення й пошани.
ЕПІСОДІЙ ЧЕТВЕРТИЙ
Трігей
(до раба, що повертається з м 'ясом)
Усе готово. Поклади, хай смажиться,
040 А я тим часом побіжу за потрухом. [291]
Раб
Цим я займуся.
(Побіг у дім).
Трігей
(нетерпляче)
Піде - як по смерть свою.
Раб
(прибігає)
Ну, ось і я. А правда, швидко впорався?
Трігей
Засмаж гарненько.
(Дивиться на дорогу).
От біда! Несе когось.
Ось бачиш, постать у вінку лавровому.
Раб
То що за птиця?
Трігей
На хвалька скидається.
Раб
Пророк неначе.
Трігей
Де там! Це лиш Гієрокл.
Отой віщун з Орея завітав до нас.
Раб
Ану, що скаже.
Трігей
Легко здогадатися:
Бурчати буде, перемир'я лаючи.
Раб
Ю5о та ні він, певно, чує носом смажене.
Трігей
(до раба)
Його не помічаєм. Чув? [292]
Раб
Домовились.
Гієрокл
Це хто складає жертву і кому з богів?
Трігей
(до раба)
Мовчи і смаж уважно. Хвіст - насамперед.
Гієрокл
Кому ця жертва?
Трігeй
(до раба)
Як там справи з хвостиком?
Раб
Чудово, о богине Миру, владарко!
Гієрокл
Тепер відріж первинки і подай мені.
Трігей
Підсмажимо ще краще.
Гієрокл
Не старайся так.
Воно ж готове.
Трігей
Не повчай, не просимо.
(До раба).
Відріж.
Гієрокл
Стола не бачу.
Трігей
(до раба)
За вином сходи.
Гієрокл
1060 Язик окремо ріжуть. [293]
Трігей
Пам'ятаємо.
(До Гієрокла).
Ти знаєш, чим займися?
Гієрокл
Чим?
Трігей
Мовчанкою.
Ні пари з уст! Богині Миру молимось.
Гієрокл
Смертні, ви в дурні пошились!
Трігей
Накаркуй на себе, триклятий.