Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Африка, сни - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Африка, сни

Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:

До найповнішого зібрання творів класика сучукрліту Леся Подерв’янського ввійшли тексти, які розійшлися на цитати раніше, ніж автор усвідомив, що мав би стати першим українським письменником-мільйонером. Небачена краса його творів знайшла поціновувачів і серед юних та допитливих студентів-першокурсників, і серед битих життям мільярдерів.
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 151
Перейти на страницу:

Соломон Самсонович: Хулі зуби, зуби вставить можна, але я їбати б її не став, хіба шо п’яний…

Валька(ображено): А я тобі, дураку, і трєзвому б не дала! Ходить цілий день весь в гамні і шо-то вообража. Йобарь найшовся!

Свирид Опанасович: Валька, не пизди, коли старші балакають!

Валька: А чого вони обзиваються?

Африкан Свиридович: От ви напрасно питаєтєсь, Соломон Самсонович, найті у Вальці якусь естетику, отталківаясь от антропоморфності.

Соломон Самсонович: Ви говорітє понятнєй, Африкан Свиридович.

Африкан Свиридович: Ну от смотрітє, от ви говорітє, шо Валька некрасіва, а лєбєдь красівий?

Соломон Самсонович: Красівий.

Африкан Свиридович: А от давайте, шоб у вас була така шия, як у лєбєдя, отакі лапи красні і пір’я кругом, тоже красіво, а? Шо мовчите, скуштували хуя? Так і остальноє: лєбєдь красівий, як лєбєдь, а обізяна, как обізяна. Хулі не ясно?

Соломон Самсонович: А ніхуя!.. Ну просто ін­стітут красоти!

Валька(пиздить Джека, який з гарчанням доїда голову дракона): Ану, діду, скажіть йому, шоб Мурзіку лишив. Мурзік, киць-киць-киць!..

Голос Мурзіка з сіней: Я січас…

Входить Мурзік, здоровенний сибірський котяра з шерстю, вусами і всім, чим положено. Від звичайного кота Мурзік відрізняється тіки розмірами, саблезубістю і гарним баритоном. Обидва дослідника при виді Мурзіка машинально встають, як це роблять не маючі гідності подчиньонні при виді начальника.

Мурзік(лагідно, але дещо зверхньо): Сідітє, сідітє, я етого не люблю. В чьом дєло, Валєнтіна?

Валька(просто показує на пол, де валяються кишки і гарчить Джек): Їж, Мурзік!

Мурзік з виразом огиди дивиться на брудну підлогу і на хижого Джека, який гарчить і вишкиря зуби із-під стола, і з усією силою пиздить його ногою. Переляканий Джек, повизгуючи, виліта з хати, а Мурзік з виглядом гідності сіда за стіл.

Соломон Самсонович(запопадливо вийма з кишені красіву коробочку із калом, оздоблену па­лєхською розписсю, і протягує Мурзіку): Понюхайте, це імпортний, ви такого не нюхали.

Мурзік: Сам нюхай!

Входить Химка. Це звичайна вередлива стара баба. Попоравшись у печі, вона дістає звідти казан смачного борщу. Товариство сіда обідать.

Соломон Самсонович(пошепки, з набитим ротом, до Африкана Свиридовича): А Мурзіка тоже ваш інстітут розробляв?

Африкан Свиридович: Ні, це природа. Такого Мурзіка — хуй розробиш. Все, шо ми щас можем, це такі, як Джек або Валька.

Соломон Самсонович: Да! Мурзік — це Європа!

Африкан Свиридович: Ха! Японія!

Мурзік(почувши про Японію, елегантно витира з вусів драконовий жир): Можете там не шепотіть, я улавлюваю ультразвуки, бачу в цілковитій темряві, читаю мислі на відстані, стрибаю вверх на 20 метрів, а в довжину — на 50, можу перегризти любе залізо і поцарапати любу каменюку. За один раз можу виїбати двадцять киць, не при Вальці будь сказано. Ще продовжувать?

Африкан Свиридович: Ех, нам би так!

Мурзік: Вам так не буде.

З цими словами Мурзік хлібом лізе в тарілку і елегантно підчищає ним недоїдки, потім з’їда хліб і знову витира вуса від жиру.

Соломон Самсонович: А скажітє, Мурзік…

Мурзік: Васильович.

Соломон Самсонович: Мурзік Васильович, і не надоїло вам буть отаким суперменом?

Африкан Свиридович(поправля): Суперкотом.

Мурзік(дуже спокійно): Ви хотіли пошуткувать, але у вас не вийшло. Ні, не надоїло. Я теж, шановний, міг би запитать — чи не надоїло вам цілий день борсатись в чужому калі, але, як бачте, я цього не роблю.

Африкан Свиридович: Така вже в нас робота. І потім кал — це цікаво.

Мурзік: Звичайно. Кожному своє.

Соломон Самсонович: Розумієте, Мурзік Васильович, кал — дуже цікава штука. Ви помітили, шо людина, коли посре, завжди оглядається, шоб побачити, скіки вона насрала і якої якості кал. Їй цікаво, а цікавість — це шлях в майбутнє.

1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 151
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)