Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Нездоланний - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Нездоланний

Электронная книга - «Нездоланний». Краткое содержание книги:

Джек Ричер випадково потрапляє у містечко з дивною назвою Материн Спочинок. Чому його так назвали? Це єдине, що цікавить колишнього копа. Замість відповіді доля зводить його з Мішель Ченґ. Жінка – детектив, шукає свого зниклого колегу Ківера. Разом вони розслідували одну нескладну справу, яка несподівано повернула на інше… Ричер вирішує допомогти з пошуками. Та дуже швидко з’ясовує: тутешні мешканці занадто підозрілі. Інакше навіщо їм стежити за ним і намагатися вбити? Що ж тут насправді відбувається?..
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 33
Перейти на страницу:

– Навіщо?

– Мені потрібно дізнатись, для чого ви сюди приїхали.

– Ви марнуєте свій час. Не знаю, які у вас проблеми, але я точно не маю до них жодного стосунку.

– Я хочу знати, чи ви також приїхали сюди по роботі. Ми можемо працювати в одному напрямку. А можемо й обоє марнувати тут час.

– Я тут не по роботі. І я не дотримуюсь ніякого напрямку. Я лише випадковий перехожий.

– Ви впевнені?

– Стовідсотково.

– Чому я маю вам вірити?

– Мені байдуже, вірите ви мені чи ні.

– Подивіться на це з моєї точки зору.

Раптом Ричер запитав:

– Ким ви були до того, як стали агентом ФБР?

Ченґ відповіла:

– Я працювала офіцером поліції в Коннектикуті. Патрульним поліціянтом.

– Чудово. А я був військовим поліціянтом. Власне, ми колеги. У певному сенсі. Повірте мені на слово. Я тут просто випадково.

– У яких військах ви служили?

Ричер відповів:

– У збройних силах.

– Що ви там робили?

– Усе, що мені наказували. Тобто всього потроху. Зазвичай я займався кримінальними розслідуваннями. Шахрайство, крадіжки, убивства, державні злочини. Усе, що вчиняють люди, якщо їм це дозволити.

– Як вас звуть?

– Джек Ричер. Майор у відставці, колишній працівник 110-го відділку військової поліції. Я також утратив свою роботу.

Ченґ повільно кивнула і, здається, трохи заспокоїлася. Але пильності не втратила. Вона знову запитала, проте цього разу вже спокійніше:

– Ви впевнені, що ви тут не на завданні?

Ричер відповів:

– Абсолютно.

– Чим ви займаєтесь тепер?

– Нічим.

– Що ви хочете цим сказати?

– Те, що й сказав. Я подорожую. Переїжджаю з одного місця на інше. Відвідую різні місцини. Їжджу, куди забажаю.

– Увесь час?

– Мене це влаштовує.

– Де ви живете?

– Ніде. І всюди. Сьогодні я живу тут.

– У вас немає дому?

– Він мені не потрібен. Мене б усе одно там ніколи не було.

– Ви раніше бували в Материному Спочинку?

– Ніколи.

– Тоді навіщо ви сюди приїхали, якщо у вас немає тут роботи?

– Я лише проїжджав повз. Це була радше моя примха, з цікавості – через назву цього місця.

Ченґ на мить замовкла, а тоді раптово всміхнулася, з трохи прихованим сумом.

– Розумію, – сказала вона. – Я навіть уявляю собі цей фільм. У фінальній сцені показали б великим планом перекошений дерев’яний хрест із двох дощок, збитих докупи цвяхами, а на ньому був би напис, зроблений гарячим оцупком із вогнища. На задньому плані рушає з місця караван фургонів та поволі зникає вдалині. А потім ідуть титри.

– Ви думаєте, що тут померла літня жінка?

– Саме на це наштовхнула мене назва містечка.

– Цікаво, – сказав Ричер.

– А ви про що подумали?

– Я не був певен. Я подумав, що тут могли б початися пологи в молодої жінки. Можливо, вона залишилася тут на місяць, щоб зміцніти, а тоді рушила далі. Може, її син став сенатором абощо.

– Цікаво, – сказала Ченґ.

Ричер проколов виделкою жовток та скуштував свій сніданок, що стікав на тарілку.

За тридцять футів від них продавець з-за прилавку набрав номер на телефоні, що висів на стіні, і сказав у слухавку:

– Вона повернулася зі станції сама, а тоді попрямувала просто до хлопця, що приїхав минулої ночі, і тепер вони мило бесідують, розробляючи якийсь план. Запам’ятай мої слова: вони точно щось замислили.

4

Їдальня потроху спорожніла. Схоже було, що метушня зі сніданком відбувалася лише на світанку. Фермерство вимагало не меншої дисципліни, ніж армія. Підійшла офіціантка, і Ченґ замовила чашку кави та данську булочку[5], а Ричер тим часом доїдав свій сніданок. Він запитав:

– То як проводить свій вільний час приватний детектив, який не займається фотографуванням у готелях?

Ченґ відповіла:

– Ми пропонуємо різні спеціалізовані послуги. Корпоративні розслідування, ну і он-лайн спостереження, а ще особисту охорону. Близький особистий нагляд. Багаті стають іще багатшими, а бідні стають іще біднішими, а це хороша новина для охоронного бізнесу. А ще ми займаємося охороною приміщень. Плюс консультації, збір особистої інформації, оцінка потенційної загрози, а також розслідування загального характеру.

– Що вас сюди привело?

– У нас відбувається операція в цій місцевості.

– З якою метою?

– Я не маю права цього розголошувати.

вернуться

5

Данська булочка – солодка випічка із сиром, сухофруктами, горіхами, джемом і т. д. Популярний сніданок на східному узбережжі США. Такі булочки часто називають «равликами» через їхню форму.

1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 33
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)