Вступ до інженерії програмного забезпечення
- Автор: Сидоров М. О.
- Год: 2010
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-598-626-3
- Жанр: Программирование
Электронная книга - «Вступ до інженерії програмного забезпечення». Краткое содержание книги:
М. О. Сидоров
ВСТУП ДО ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Курс лекцій Київ
Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ-друк» 2010
УДК 004.4(042.4) ББК з 973.20-018.2я7 С 347
Рецензент: S. А. Резніченко- канд.фіз.-мат.наук (Інститут програмних систем HAH України); В, А. Дерецький - канд.фіз.-мат.наук (Інститут програмних систем HAH України); В. А. Хоменко - канд.техн. наук, доц. (Національний авіаційний університет)
Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол № 14 від 03.07.2008p.).
Сидоров М. О.
С 347 Вступ до інженерії програмного забезпечення : курс лекцій / М.О.Сидоров. - К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010. -112 с.
ISBN 978-966-598-626-3
У курсі лекцій викладено основні положення інженерії програмного забезпечення.
Для студентів напряму 6.050103 Програмна інженерія.
УДК 004.4(042.4) ББК з 973.20-018.2я7
ISBN 978-966-598-266-3 © Сидоров М.О.. 2010
- початковий - в організації немає процедур управління персоналом і перевірки правильності використання персоналу, якість робіт і графік виконання непередбачуваний;
- повторюваний - в організації складаються процедури управління, що можуть повторюватися під час виконання нового проекту, організація проводить навчання персоналу, керує продуктивністю; на робочих місцях є комунікації і є відповідне середовище розробки. Проте успіх проекту залежить від діяльності окремих менеджерів і «героїв»-виконавців;
- визначуваний - в організації є стандартний процес і тому вводяться відповідні організаційні форми, що гарантують виконання стандартного процесу; значна увага приділяється підвищенню кваліфікації, аналізу навичок, знань і прийомів роботи персоналу; вводяться норми, котрі регулюють культуру сумісних дій персоналу;
- керований - основна увага приділяється підвищенню керованості організації; формується ролева структура персоналу, що забезпечує вирівнювання інтенсивності праці організації;
- оптимізований - головні завдання організації цього рівня зрілості - безперервне вдосконалення персоналу, систематичне навчання і підвищення кваліфікації; витрати на вирішення цих завдань закладаються до бюджету організації, а конкретні заходи прописуються в плані діяльності.
Модель Р-СММ узгоджена з моделлю СММ і тому забезпечує:
- розширення шляхом підвищення кваліфікації персоналу можливостей організацій, що займаються створенням програмного забезпечення;
- гарантування того, що здатність високоякісної розробки програмного забезпечення є відмінною рисою всієї організації, а не декількох співробітників;
- сумісність між мотивацією окремого індивідуума і мотивацією всієї організації;
- збереження в організації цінних людських ресурсів (наприклад, співробітників, що мають рідкісні знання і навички).
Успіх використання СММ привів до розроблення значної кількості схожих моделей. Це викликало як конфлікти між цілями, що пов'язані з поліпшенням процесів і існуючими технологіями, так і проблеми, пов'язані з навчанням і вибором моделей. Для вирішення цих проблем SEI розгорнув роботи зі створення інтегрованої моделі СММ - СММI, що забезпечує кращі результати існуючих моделей. Джерелами для CMMI послужили такі моделі:
- SW-CMM - модель розробки програмного забезпечення;
- EIF/IS 731 - модель розробки систем;
- IPD-CMM - модель сумісної розробки продуктів.
Модель SW-CMM - це поетапна модель. Модель розробки систем - безперервна модель. CMM для сумісної розробки продукту - це «гібрид» моделей, що комбінує риси поетапно і безперервно.
Використовуючи вказівки моделі, організація ,може підійти до вдосконалення процесів або з погляду підвищення продуктивності окремих областей удосконалення, або з погляду підвищення зрілості організації в цілому. Реалізуючи перинні підхід, фокусуються на встановленні базових, початкових станів і вимірюванні результатів поліпшень для кожної області вдосконалення індивідуально. Такий підхід підтримується в безперервних моделях, ключовим терміном яких є «продуктивність» (capability). Другий навпаки -фокусується на групах областей удосконалення, призначених для визначення перевірених на практиці етапів у зрілості процесів усієї організації. Цей підхід використовується в поетапних моделях, ключовим терміном яких є «зрілість» (maturity),
З мстою збереження властивостей обох типів моделей була роз роблена інтегрована модель СММІ - СММ Integrated.
Модель містить 25 областей удосконалення, що розбиваються на чотири рівні зрілості уявленні і на чотири категорії процесів у безперервному уявленні.
Розділ 3. ПРОГРАМНІ ПРОДУКТИ І СИСТЕМИ
3.1. Програми і програмування
Суть метолів, засобів і процесів, що розглядаються в інженерії програмного забезпечення, пов'язана з двома головними поняттями - «програма» (комп'ютерна програма) і «програмування». Перше поняття позначає засіб, який керує діями комп'ютера, а другий - процес, який спрямовано на створення програм.
Програма - це опис обчислень. Обчислення - це дії, здійснення яких доручається певному виконавцеві. Виконавці можуть бути різ ними і обов'язкова умова - виконавець повинен «розуміти» програму, ІЗ основі опису дій лежить поняття алгоритму. Мета обчислень - отримати результат. Основними об'єктами обчислень і результатом є значення. Значення - це конкретні елементи програми, об'єкти, що в обчисленнях замінюють змінні. Змінні - це програмні об'єкти що зберігають значення. Програма описує багато обчислень. Залежно від конкретних значень виконавець здійснює одне з них.