Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-267-1
- Жанр: право
Электронная книга - «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)». Краткое содержание книги:
Для студентів і курсантів вищих навчальних закладів при вивченні курсу кримінального права та спецкурсу «Військові злочини», практикуючих юристів, військовослужбовців, викладачів.
Суттєвою ознакою зазначених осіб як суб’єктів злочину є те, що вони несуть чи проходять військову службу або є військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних (перевірних) чи спеціальних зборів. Військова служба у Збройних Силах України регулюється Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» і полягає у професійній військовій діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із обов’язком проходження військової служби із захисту Вітчизни.
Установлено такі види військової служби: 1) строкова військова служба; 2) військова служба за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин; 3) військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів; 4) військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки) з програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу; 5) військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; 6) військова служба осіб офіцерського складу за призовом; 7) кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до Збройних Сил України та інших військових формувань до запровадження військової служби за контрактом[5].
Для визнання особи суб’єктом військових злочинів важливе значення має встановлення початку і закінчення проходження військової служби, оскільки вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого розділом XIX Особливої частини КК, тільки у цей проміжок часу, тобто у період проходження військової служби, дає підстави визнавати це діяння злочином проти встановленого порядку несення військової служби.
Початком проходження військової служби вважається: 1) для призовників і офіцерів, призваних із запасу, — день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину; 2) для військовозобов’язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом, — день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо); 3) для громадян, які добровільно вступають на військову службу, — день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу або його підрозділу; 4) для військовозобов’язаних — перший день фактичного перебування на зборах[6].
Закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовця виключено наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) із списків особового складу; для військовозобов’язаних — останній день фактичного перебування на зборах[7].
Громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених з військового обліку), зараховуються в запас і є військовозобов’язаними. Виконання військового обов’язку в запасі у мирний час полягає у дотриманні порядку і правил військового обліку, проходженні навчальних, перевірних та спеціальних зборів, збереженні та вдосконаленні знань, навичок і вмінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби у воєнний час. Призов військовозобов’язаних на збори є для них обов’язковим і здійснюється військкоматом.
Викладене дає підстави зробити висновок стосовно осіб, які не можуть визнаватися суб’єктами злочинів, що посягають на встановлений порядок несення військової служби, хоча й дещо подібні з ними.
Суб’єктами військових злочинів не можуть бути: а) допризовники і призовники; б) рядовий і начальницький склад органів міліції, установ з виконання кримінальних покарань та міністерства з надзвичайних ситуацій; в) невійськовозобов’язані — особи, не взяті на військовий облік або зняті з нього; г) робітники і службовці Збройних Сил, особи, які працюють за трудовим договором (контрактом); ґ) працівники відомчої воєнізованої охорони; д) особи, які служать у міжнародних миротворчих силах ООН і не знаходяться в штатному складі Збройних Сил України; ж) учні військових ліцеїв, шкіл; з) особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу.
5
Закон України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» (статті 5, 29).
6
Закон України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» (ст. 24).
7
Там само.