Поза часом і простором
- Автор: Бердник Александр Павлович
- Год: 1957
- Язык: украинский
- Год: Радянський письменник
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Поза часом і простором». Краткое содержание книги:
— І я… — почервонівши, тихо сказала Мері.
— І ти, — ласкаво відповів Святослав…
В цю хвилину подзвонили. Барвицький вийшов. До кімнати зайшов високий джентльмен в темному одязі.
— Містер Барвицький? — запитав він.
— Так.
— Вам лист.
— Від кого?
Але джентльмен мовчки вийшов. Барвицький здивовано розірвав конверт і на невеликому синьому папірці прочитав:
«Пане Барвицький!
Прошу Вас прибути до мене о 12 годині дня, 20 серпня. Справа буде йти про реалізацію Ваших задумів.
Роген».
У Барвицького перехопило дихання Роген — це ж один з найбільших магнатів Нового Світу, мільярдер. Про нього ходить недобра слава, та дідько з ним! Головне те, що знову для Барвицького народжується перспектива…
Святослав радісно повернувся до Мері. Кинувся до неї, поцілував:
— Ти мій добрий ангел!
— Що таке?
— Розкажу завтра! А тепер — ти залишаєшся зі мною…
— Як? — здивовано підняла брови Мері.
— Так! — перебив Святослав. — Я тебе нікуди не відпущу. Будь зі мною, мила дівчино, давай поділимо і мою нову надію, і радощі та горе, які судилися мені…— і він знову гаряче обняв Мері…
Світло погасло.
А в небі, як і мільони років тому, спокійно мерехтіли Далекі зірки і кликали буйні серця в глибини Космосу…
Наступило 20 серпня 19… року…
ПРОПОЗИЦІЯ РОГЕНА
Другого дня таксі-гелікоптер приземлився на майданчику-гаражу, який містився на даху розкішного особняка Рогена. Барвицький вийшов з таксі і відразу ж зустрівся з самим господарем цього будинку — знаменитим мільярдером. Той, стримано привітавшись з професором, запросив гостя вниз.
По крутих спіральних східцях з якогось рожевого матеріалу зійшли вони у велику залу, а звідти — до кабінету Рогена.
Барвицький сів, оглянувся.
Письмовий стіл, кілька стільців. Телефони, телевізори. В стелі — отвір, з нього падає приємне м’яке світло.
Роген сів навпроти. Це був сорокалітній чоловік, невеликий на зріст, повний, з хижим яструбиним носом, з пронизливим неприємним поглядом.
— Містер Барвицький, — почав він. — Будемо говорити начистоту…
— Я слухаю вас…
— Я уважно слідкував за всім, що трапилося з вами. Я знаю, що ви на розпутті. Ви не можете здійснити своїх задумів? Чи не так?
— Так, — твердо мовив Барвицький.
— Я допоможу вам їх здійснити, — просто сказав Роген.
— Яким чином? — схвильовано запитав Святослав.
— Я повністю фінансую всі витрати на побудування космічного корабля. Конструювати і керувати всім будете ви!
Професор схвильовано встав з крісла.
— Зачекайте, — жестом посадив його Роген. — Я не все сказав. Ніякої гуманної мети перед собою я не ставлю. Я не думаю про прогрес. Я думаю про себе. Я егоіст. Корабель роблю для себе…
— Хто ж полетить на ньому?
— Я! І ви!
— Для чого це вам? — з подивом вигукнув Барвицький.
— Ось тепер ми якраз і підійдемо до діла. Я буду до кінця відвертим. Слухайте мене. Вам зараз треба вирішити, так чи ні! В разі підмови, ви забудете, що я говорив! Ясно?
— Гаразд! — не замислюючись, кивнув головою Барвицький.
— Так от… Мене не задовольняють ті 20–30 років життя, які мені дає природа. Я ділова людина, я люблю гроші, я хотів би бачити, як мій капітал через сто років розмножиться… Доки я не вмру, мої нащадки не наслідують спадщини. Отже я вирішив пережити їх. Я слухав ваші лекції, виступ на Асамблеї. Я вірю вам! Я лечу з вами. Ми повернемось через століття по земному часу. Я оформлю юридично справи так. щоб мене не вважали мертвим, і тоді капітал буде рости безперервно аж до мого повернення. Я хочу стати фінансовим володарем світу з допомогою вашої машини часу. Ви зрозуміли мене?
— Цілком! — відповів Барвицький і внутрішньо здригнувся від огиди, зрозумівши мерзенність і жадібність цієї нелюдської душі.
— Отже, я жду вашої відповіді. Вирішувати ви мусите тепер…
Святослав задумався.
А що ж власне йому думати? Хоч і мерзенний задум цієї «надлюдини», але це єдиний вихід вирватися у Космос і практично здійснити свої мрії.
— Я згоден! — твердо сказав він.
Сірі очі Рогена радісно заблищали.
— Отже негайно розроблюйте конструкцію. У ваше розпорядження я даю весь штат моїх науково-дослідних Інститутів, технічні можливості авіаційних і атомних заводів і необмежений кредит. Вам досить цього? — додав він з самовдоволеною посмішкою.
— Півгодини назад я не міг мріяти про такі перспективи, — відповів Барвицький. — Через рік ми вилетимо з Землі у Всесвіт…