Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
У цілому визначення бази оподаткування податком на додану вартість відповідає вимогам статей 72–78 Директиви Ради 2006/112/ЄС. Водночас при визначенні бази оподаткування Директивою не встановлюється ніяких винятків для акцизного податку з окремих підакцизних товарів. Так, у пп. (а) ст. 78 Директиви зазначається, що до бази оподаткування включаються податки, мита, збори та обов’язкові платежі за винятком самого ПДВ, а у ст. 84 наголошується на необхідності вживати державами-членами заходи для забезпечення того, щоб акцизний податок, який необхідно сплатити або був сплачений, включався до складу бази оподаткування згідно з підпунктом (а) першої частини статті 78. Пп. (b) ст. 78 Директиви також встановлюється, що до бази оподаткування ПДВ включаються побічні витрати, на кшталт витрат на сплату комісійних, пакування, перевезення та страхування, за які постачальник виставляє замовникові рахунок.
Відмінність між нормами Закону і Кодексу полягає в тому, що згідно із Законом частина правила «…не нижче звичайних цін» застосовувалася лише тоді, коли різниця між звичайною ціною і договірною (контрактною) вартістю перевищувала 20 % (звичайна ціна на товари (послуги) перевищувала на 20 % договірну (контрактну) вартість). Кодексом же передбачено, що звичайна ціна буде базою оподаткування в будь-якому випадку, якщо договірна (контрактна) вартість буде меншою за звичайну ціну, незважаючи на розмір такої різниці. Порядок визначення звичайних цін продовжує регламентуватися пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до набрання чинності статтею 39 Кодексу (до 1 січня 2013 року). Це визначено розділом XX Кодексу «Перехідні положення».
Для товарів, ввезених на митну територію України, база оподаткування визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів з урахуванням акцизного податку та ввізного мита. Основним методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, є її визначення за ціною договору (контракту). Крім того, застосовуються такі методи: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний метод (див. статтю 266 Митного кодексу України).
Цим пунктом встановлено особливості визначення бази оподаткування у разі, коли постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), у разі постачання необоротних активів, а також постачання товарів за договорами фінансового лізингу. У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов’язаній з постачальником особі, суб’єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
За звичайну ціну при постачанні товарів, ввезених на митну територію України, база їх оподаткування визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості таких товарів, але не нижче їх митної вартості (третій абзац пункту 188.1 статті 188 Кодексу). Окремо в Кодексі вказано, що при визначенні бази оподаткування товарів (послуг) до бази оподаткування не включаються кошти (товари чи послуги), які отримуються платниками у вигляді компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету. Ця норма не є новою, Законом передбачалося, що отримання таких компенсацій не є об’єктом оподаткування (підпункт 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 Закону), але якщо порівнювати ці дві норми, то правило, визначене Кодексом, є таким, що більш коректно враховує особливість цих господарських операцій.
Стаття 189. Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках
189.1. У разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг — не нижче цін придбання.