Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Державна реєстрація попередніх договорів не передбачена.
6. Цивільний кодекс не встановлює будь-яких особливостей укладення попередніх договорів. Це означає, що попередні договори мають укладатись відповідно до загальних правил укладення цивільно-правових договорів. Стосовно попередніх господарських договорів встановлено, що до їх укладення не застосовуються загальний порядок укладення господарських договорів (ч. 2 ст. 182 ГК). Відносини щодо укладання попередніх договорів у сфері дії Господарського кодексу регулюються Цивільним кодексом (ч. 5 ст. 182 ГК). Приписується при цьому враховувати особливості, передбачені Господарським кодексом. Тут маються на увазі не особливості укладення господарських договорів, а особливості, що стосуються попередніх договорів, тобто встановлені ст. 182 ГК.
7. Встановлюється (ч. 3 ст. 535 ЦК; ч. 4 ст. 182 ГК), що зобов'язання укласти основний договір, яке виникло на підставі попереднього договору, припиняється, якщо до спливу строку, встановленого законом або попереднім договором для укладення основного договору, жодна із сторін не надішле проект основного договору іншій стороні.
8. Примушення до виконання зобов'язання, що ґрунтується на попередньому договорі (укласти договір), є можливим, хоч прямо на це зазначається тільки стосовно господарських договорів (ч. 3 ст. 182 ГК). Цей висновок зроблено з використанням наступного методологічного інструментарію. Із ч. 2 ст. 635 ЦК висновком від протилежного виявляється правовий припис, який непрямо випливає із цього законодавчого положення та відповідно до якого інші правові наслідки при ухиленні від укладення основного договору на підставі попереднього договору не настають. Але цей правовий припис не може застосовуватись усупереч загальним правилам ст. 525, 526 ЦК, що не допускають односторонньої відмови від виконання зобов'язання (в даному випадку, — зобов'язання укласти основний договір).
9. На зобов'язання, що виникають на підставі попереднього договору, поширюються загальні положення про зобов'язання, встановлені Цивільним та Господарським кодексами. Порушення сторонами своїх зобов'язань, що ґрунтуються на попередньому договорі, може тягти наслідки, передбачені законом або договором. Зокрема, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення основного договору на підставі попереднього договору, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням укладення основного договору. Питання про можливість стягнення із сторони, яка необґрунтовано ухиляється від укладення основного договору, інших збитків (крім збитків, завданих простроченням) вирішується із застосуванням того ж методологічного інструментарію, який вище уже був застосований у попередньому пункті коментаря. Висновком від протилежного із ч. 2 ст. 635 ЦК виявляється правовий припис, відповідно до якого інші збитки не відшкодовуються. Але цей правовий припис не може застосовуватись усупереч загальним правилам ст. 22 і 623 ЦК. Отже, сторона, яка безпідставно ухиляється від укладення основного договору, зобов'язана відшкодувати всі збитки, завдані таким порушенням. Актами цивільного законодавства і договорами може бути встановлено інше, тобто можуть бути передбачені і звільнення від обов'язку відшкодувати збитки, і більш жорсткі підстави відповідальності та більш високий її розмір. Це стосується і сфери дії Господарського кодексу [31], оскільки положення ч. 2 ст. 635 ЦК не суперечать Господарському кодексу.
Стаття 636. Договір на користь третьої особи
1. Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
2. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
3. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.
4. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
1. Правова конструкція договору на користь третьої особи передбачає широку сферу її застосування. Пряме чи опосередковане зазначення в законі можливості укладення певних видів договорів як договорів на користь третьої особи (ст. 725, 746, 985, 1063 ЦК) не є підставою для висновку про те, що інші договори не можуть укладатись на користь третьої особи.