Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України

Державна реєстрація попередніх договорів не передбачена.

6. Цивільний кодекс не встановлює будь-яких особливостей укладення попередніх договорів. Це означає, що попередні договори мають укладатись відповідно до загальних правил укладення цивільно-правових договорів. Стосовно попередніх господарських договорів встановлено, що до їх укладення не застосовуються загальний порядок укладення господарських договорів (ч. 2 ст. 182 ГК). Відносини щодо укладання попередніх договорів у сфері дії Господарського кодексу регулюються Цивільним кодексом (ч. 5 ст. 182 ГК). Приписується при цьому враховувати особливості, передбачені Господарським кодексом. Тут маються на увазі не особливості укладення господарських договорів, а особливості, що стосуються попередніх договорів, тобто встановлені ст. 182 ГК.

7. Встановлюється (ч. 3 ст. 535 ЦК; ч. 4 ст. 182 ГК), що зобов'язання укласти основний договір, яке виникло на підставі попереднього договору, припиняється, якщо до спливу строку, встановленого законом або попереднім договором для укладення основного договору, жодна із сторін не надішле проект основного договору іншій стороні.

8. Примушення до виконання зобов'язання, що ґрунтується на попередньому договорі (укласти договір), є можливим, хоч прямо на це зазначається тільки стосовно господарських договорів (ч. 3 ст. 182 ГК). Цей висновок зроблено з використанням наступного методологічного інструментарію. Із ч. 2 ст. 635 ЦК висновком від протилежного виявляється правовий припис, який непрямо випливає із цього законодавчого положення та відповідно до якого інші правові наслідки при ухиленні від укладення основного договору на підставі попереднього договору не настають. Але цей правовий припис не може застосовуватись усупереч загальним правилам ст. 525, 526 ЦК, що не допускають односторонньої відмови від виконання зобов'язання (в даному випадку, — зобов'язання укласти основний договір).