Правда про справу Гаррі Квеберта
- Автор: Диккер Жоэль
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-358-8
- Переводчик: Леонид Григорьевич Кононович
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Правда про справу Гаррі Квеберта». Краткое содержание книги:
Твір може зацікавити, зокрема, і молодих письменників, адже автор дає тридцять одну пораду як створити бестселер.
— Рукопис був у Ноли з собою. Це точно. Хоч вона і втікає, та речей із собою брати не може: це привернуло б увагу, надто ж якщо під час втечі її застукають батьки. То що їй узяти? Єдину незамінну річ: рукопис книжки Гаррі, що вона взяла прочитати, як часто це робила. Вона знає, що для Гаррі ця річ дорога. Кладе її в торбинку і тікає з дому.
Десь зо хвилину Ґегаловуд міркував над моєю теорією.
— То ви вважаєте, вбивця закопав торбу і рукопис разом із нею, щоб позбутися доказів?
— Авжеж.
— Але це не пояснює, звідки взялися ті слова на титулі.
— Хороше запитання, — погодився я. — Можливо, це доводить, що Нолин убивця теж її кохав. Може, варто розглянути версію вбивства на ґрунті пристрасті, в нападі шалу? Отямившись, убивця написав оте, щоб могила не лишилася безіменною. Може, хтось кохав Нолу і не міг стерпіти її зв’язку з Гаррі? Знав про втечу й, не зумівши відрадити дівчину, волів убити, аби лиш не втратити. Цілком переконлива гіпотеза, хіба ні?
— Та переконлива, письменнику… Але, як ви і сказали, це лиш гіпотеза, і її треба перевірити. Як і всі інші припущення. Ласкаво просимо до тяжкої і копіткої поліційної праці.
— Що ви пропонуєте, сержанте?
— Ми призначили графологічну експертизу в справі Квеберта, але результати будуть згодом, доведеться зачекати. Залишається з’ясувати ще одне: чому Нолу поховали в Гусячій бухті? Це ж поруч із Сайд-Кріком: нащо перевозити тіло задля того, щоб закопати за кілька миль відтіля?
— Нема тіла — нема вбивства, — сказав я.
— Ото і я так гадаю. Може, вбивця збагнув, що його оточила поліція. Тож змушений був задовольнятися найближчими околицями.
Ми обидва перевели погляд на білу дошку з моїм переліком імен:
Гаррі Квеберт Тамара Квінн
Ненсі Геттевей НОЛА Девід і Луїза Келлерґани
Елайжа Стерн Лютер Калеб
— Усі ці люди так чи так пов’язані з Нолою чи зі справою, — сказав я. — Можна вважати навіть, що це список підозрюваних.
— Цей список збиває з пантелику, от що я вам скажу, — зауважив Ґегаловуд.
Я пропустив повз вуха його натяк і спробував скоротити перелік.
— Ненсі 1975 року було п’ятнадцять, і ніяких мотивів вона не мала. Гадаю, її можна викреслити. Тамара Квінн усім торочить, що знала про Гаррі з Нолою… Вона могла бути авторкою анонімних листів.
— Щодо жінок я не певен, — урвав мене Ґегаловуд. — Щоб ото так провалити голову, треба мати величезну силу. Гадаю, це все-таки чоловік. До того ж Дебора Купер бачила, що за Нолою таки біг чоловік.
— А батьки, Келлерґани? Мати лупцювала доньку…
— Бити доньку, звісно, недобре, але це все ж таки не схоже на той потужний удар, що завдали Нолі.
— Я читав в інтернеті, що як зникає дитина, злочинець часто виявляється членом сім’ї або кимсь із родичів.
Ґегаловуд закотив очі під лоба.
— А я читав в інтернеті, що ви великий письменник. Як бачите, інтернет завжди бреше.
— Не забуваймо про Елайджу Стерна. Гадаю, його слід допитати, і якнайшвидше. Ненсі Геттевей каже, що він посилав по Нолу свого водія, Лютера Калеба, і той відвозив її до його палацу в Конкорді.
— Пригальмуйте, письменнику. Елайджа Стерн — упливовий чоловік із дуже заможної родини. Він дуже сильний. З тих, на кого без вагомих причин прокурор не наїжджатиме. Що ви маєте проти нього, крім жінки, що тоді була ще дівчиськом? Сьогодні її показання нічого не варті. Потрібні вагомі факти й докази. Я ознайомився з усіма поліційними рапортами в Аврорі: там нема жодного слова ні про Гаррі, ні про Стерна, ні про того Лютера Калеба.
— Мені Ненсі Геттевей видалася людиною, яка заслуговує на довіру…
— Не сперечатимуся, письменнику, проте я не надто довіряю спогадам, що спливають за тридцять років. Спробую розібратися в цій історії, та щоб серйозно взятися до Стерна, мені потрібні докази. Не збираюся ризикувати посадою, викликаючи на допит людину, проти якої не маю доказів, а він до того ж грає в гольф із самим губернатором.
— До речі, Келлерґани перебралися з Алабами до Аврори з якоїсь цілком конкретної причини, та про неї ніхто не знає. Панотець каже, вони шукали хорошу місцину зі здоровим кліматом, та Ненсі Геттевей розповіла, що Нола згадувала про якусь подію, що сталася, коли вони мешкали з родиною в Джексоні.