Макуха, або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко»
- Автор: Чобіт Дмитро
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Просвіта
- ISBN: 966-7544-50-8
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Макуха, або Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко»». Краткое содержание книги:
Макуха — приємний на запах, малокорисний побічний продукт (вичавки), який залишається після вичавлення олії з насіння соняшника, ріпака, сої та інших олійних культур і вживається як добавка до корму для згодівлі тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.
В аеропорту Дніпропетровська нас зустріли і повезли на якусь вулицю до дуже гарного біло-жовтого будинку із великим золотистим написом на фасаді: «Південокомбанк». Нам оголосили, що цим банком незаконно заволоділи якісь особи, тому Юлія Володимирівна дуже просить, аби депутати їй допомогли. Потрібно було негайно захопити банк і не вийти з нього до завтрашнього дня, коли мали відбутися збори акціонерів. Ця новина нас здивувала, але ми виконали «праведне» прохання — зайшли наприкінці робочого дня у банк і зайняли чимало кабінетів. Особисто для мене ситуація виглядала дурнуватою, я ніяк не розумів, що насправді відбувається, та й звісно нічого не міг відповісти банківським працівникам. Пояснення, здебільшого, давав О. Турчинов. Але у банку піднявся неймовірний гвалт. Одні двері навіть пробували висадити силою. Міліціонер з бронежилетом і автоматом закрив собою вхід у підвальне приміщення і дуже схвильовано заявив, що у ньому знаходиться золотовалютний запас банку і якщо ми туди спробуємо увійти, то він вимушений буде відкрити вогонь на враження.
Незабаром у банк примчало висока міліцейське начальство і прохало депутатів залишити приміщення банку та пропонувало вирішувати усі питання у передбаченому законом порядку, а суперечки — у суді та не робити міліцію крайньою. Перепалка у банку тривала кілька годин. Нарешті після перемовин, які із кимось вів О. Турчинов, надійшла команда залишити банк.
Коли ми вийшли на двір, то вже вечоріло. Усю навколишню територію оточила сила-силенна міліції, серед якої було немало бійців у бронежилетах з автоматами у руках; зібралося й досить багато цікавих. Усі депутати почували себе вкрай незатишно, В. Зубов аж вхопився за голову. І, справді, чому професор Валентин Зубов і академік НАН України Михайло Павловський мали захоплювати банк? Я цього не розумію й досі.
На зборах акціонерів банку, які відбулися наступного дня, О.Турчинов вів себе дуже активно, він навіть голосував і пробував змінити керівника Південкомбанку на прізвище Решотка, але це йому не вдалося.
Я розповів цю історію тому, аби повніше розкрити суть організації під назвою «БЮТ», депутатам якої часто доручають виконувати далеко не парламентські функції. Для таких і подібних дій академіки та професори явно є зайвими.
15. «РосУкрЕнерго»
Ставши у лютому 2005 р. Прем'єр-міністром України, Ю. Тимошенко чи не одним із своїх головних завдань поставила боротьбу з «РосУкрЕнерго» — компанією, яка впродовж кількох років здійснювала постачання в Україну газу. До речі, публічно народу толком ніхто й не пояснив, що собою являє компанія, проте, завдяки зусиллям Ю. Тимошенко та О. Турчинова, чи не усі зрозуміли, що то якась зловісна мафіозна структура. Може й так. Я її ні захищати, ні хвалити не збираюся, лише зауважу на деяких моментах.
1. «РосУкрЕнерго» створювалося з ініціативи вищого російського керівництва і за погодженням із Президентом України Л. Кучмою та українським урядом.
2. «Росукренерго» постачало в Україну газ за помірними цінами порівняно із світовими за довготерміновим договором.
3. Президент України В. Ющенко не раз закликав не спішити, не рубати з плеча і головне — не зашкодити вже налагодженій справі.
4. Російська сторона дуже швидко пішла назустріч вимогам Ю. Тимошенко і перервала постачання газу через «РосУкрЕнерго», але за цим кроком зразу ж різко підскочили ціни на газ згідно з новим договором із «Газпромом» Росії! Хто від цього виграв? Пересічні українці?
5. У таких діях Ю. Тимошенко дуже важко відшукати раціональне зерно та будь-що позитивне. У чому причина? У некомпетентності? Думаю, що ні. Світло на цю, явно темну справу, проливають принаймні три наступні факти.
Факт перший. Ще, будучи віце-прем'єром-міністром України, в інтерв'ю журналісту Олегу Гавришу Ю. Тимошенко сказала: «Ми в Україні усвідомлюємо, що PAT «Газпром» і МЕК «Ітера» сьогодні — це єдині партнери України з постачання газу. І, як наслідок, ринок газу України узагалі не зможе працювати без цих компаній. Тому всі трансформації і реформування українського ринку газу будуть враховувати російські інтереси, інтереси PAT і МЕК» [71]. Про намагання завести на газовий ринок України приватну компанію «Ітера» не раз повідомлялося в ЗМІ. «Ітера» — це давній партнер Ю. Тимошенко по газовому бізнесу, а її керівник Ігор Макаров — її надійний друг, якого вона у 2005 р. особисто вписала до складу української урядової делегації на поїздку у США! У світлі цього виникає запитання: «Чи завзята боротьба Ю. Тимошенко з «Росукренерго» не переслідувала банальної мети — змінити монополіста на газовому ринку України?» З «Ітерою» у Ю. Тимошенко чомусь не вийшло. Із «Газпромом» Росії угоду напряму уклав «Нафтогаз України», але значно за вищою ціною, ніж то було з «Росукренерго». Росія безумовно виграла, в Україна?
[71] Цит. за: Ельцов Олег. Признаки заговора: Юлия Тимошенко //
http://www.ua-pravda.com/old/articles/portret/1103.php?mode=printable