![Ніжно відданий Декстер [UK] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/1/2/1/0/nizhno-viddanij-dekster-uk-download.jpg)
Ніжно відданий Декстер [UK]
- Автор: Линдсей Джеффри
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Ніжно відданий Декстер [UK]». Краткое содержание книги:
Я занурився ще глибше, мої коліна підпирали дах машини, і я вперся плечем у живіт Дебори та підняв її, звільняючи ремінь безпеки. Потім послабив натяжку ременя і після того, як той став обвислим, витягнув сестру з його обіймів і потягнув її до дверей. Дебора теж здалася мені обвислою. Було не виключено, що, незважаючи на всі свої героїчні зусилля, я все-таки спізнився. Я протиснувся через двері і витягнув її. Моя сорочка зачепилася за щось і порвалася, але я не здавався і знову випростався, занурившись з головою в свіже нічне повітря.
Дебора лежала в моїх руках, неначе мертвий вантаж, а з куточка її рота стікала тонка цівка каламутної води. Я звалив сестру на плече і рушив по бруду до трави. Бруд при кожному кроці відмовлявся піти геть з моїх ніг, і, зробивши три кроки, я ухитрився втратити ліву туфлю. Але знайти заміну туфлям було набагато простіше, ніж сестрі, тому я продовжував прямувати до тих пір, поки не дістався до трави і не поклав Дебору горілиць на тверду землю.
Неподалік завила сирена і майже відразу до неї приєдналася ще одна. Яке щастя, допомога вже близько! Можливо, що у них навіть знайдеться рушник. Однак я все ж не був упевненим, що після прибуття вони встигнуть надати Деборі хоч якусь користь. Я опустився на землю поруч із нею, перекинув її через коліно обличчям вниз і постарався видавити з неї якомога більше води. Потім поклав сестру на спину, вичистив із рота мул і приступив до процедури штучного дихання рот у рот.
Спочатку моєю єдиною винагородою виявилася ще одна порція мулистої води, що зовсім не зробило моє заняття більш приємним. Але я не здавався, і незабаром Дебора, здригнувшись усім тілом, вивергнула з себе багато води, велика частина якої, на мій превеликий жаль, опинилася на мені. Потім вона зайшлася в страшному нападі кашлю, втягнула в себе повітря, що звучало неначе рип іржавих двері, і промовила:
— Лайно...
Цього разу я високо оцінив її красномовність.
— Ласкаво просимо назад. — сказав я. Дебра, насилу перевернувшись на живіт, спробувала піднятися за допомогою рук і колін. Але у неї нічого не вийшло, і сестра шльопнулась обличчям на траву, важко дихаючи від болю.
— О, чорт. О, лайно, у мене щось зламане. — простогнала Дебора. Вона повернула голову набік і почала блювати, вигнувши спину і намагаючись між позивами до нудоти заковтнути якомога більше повітря. Спостерігаючи за нею, я відчував задоволення самим собою: Дайвер Декстер пройшов через все і врятував становище.
— Хіба нудота не приємно? — запитав я. — Особливо враховуючи альтернативу?
Звісно, бідна дівчинка перебувала в такому стані, що не могла дати мені гідної відповіді, але я був цілком задоволений, почувши:
— Пішов ти.
— Де болить? — запитав я.
— Прокляття, — тихо промовила Дебора. — я не можу рухати лівою рукою. Всією рукою... — вона замовкла і спробувала поворушити згаданою кінцівкою, а результатом цього став лише сильний біль. Дебора засичала, що викликало новий напад кашлю. Він забрав у неї останні сили, і вона, впавши на спину, почала хапати повітря широко відкритим ротом.
Я присів поруч і обережно натиснув на верхню частину руки.
— Тут? — запитав я, і Дебора заперечливо похитала головою.
Я провів долонею по плечовому суглобу у напрямку до ключиці. Запитувати щось не було необхідності. Сестра широко відкрила рот, повіки затріпотіли, і навіть під шаром бруду я помітив, як зблідло її обличчя.
— У тебе зламана ключиця.
— Не можна, — прошепотіла Дебора ослабленим голосом. — Я повинна знайти Кайла.
— Ні, — заперечив я. — ти повинна відправитися у відділення швидкої допомоги. Якщо станеш тягатися по місту в такому вигляді, то дуже скоро опинишся поряд з ним пов'язаною і з заклеєним клейкою стрічкою ротом. Це, запевняю тебе, нікому не принесе користі.
— Але я повинна!
— Дебора, я тільки що витягнув тебе з підводного автомобіля, погубивши чудову сорочку для боулінгу. Невже ти хочеш змарнувати всі мої героїчні зусилля твого порятунку?
Вона знову закашлялась і застогнала, оскільки ключиця в результаті судомного дихання прийшла в рух. Я розумів, що сестра ще не закінчила дискусію, але вже почала усвідомлювати, що зламана кістка може дуже сильно боліти. Оскільки наш діалог нікуди не завів, я зрадів появі Доукса, слідом за яким прибула швидка допомога.